Чернівцям передали факсимільне видання рукописної книги XVI століття

Наукова бібліотека Чернівецького університету отримала від громади міста Старокостянтинів Хмельницької області факсимільне видання старовинної рукописної книги «Костянтинівська кормча». Оригінал книги був написаний у 1599 році й тривалий час вважався втраченим для української науки.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів головний впорядник видання Дмитро Лящук.

 

"Кормча – це зведення церковних законів, котрі регулювали життя наших предків. Не лише за церковною лінією, а й за побутом людей. Як Біблія – що карається та вважається гріхом, як похрестити дитину, як ховати людей, як молитися тощо.

Після "Руської правди", це, мабуть, друга книга, яка мала настільки велике значення для нашого суспільства в ті часи. Ми думали, що ця кормча була загублена, а під час Другої світової війни німецькі загарбники, її вивезли, й вона десь пропала. Така існувала версія.

Але зусиллями багатьох науковців минулого року оригінал цієї рукописної книги ми знайшли у Варшаві. З місцевими науковцями ми домовилися, щоб вони нам дозволили зробити її копію. І ми цю копію зробили та видали книгу", - сказав Лящук.

Над рукописним виданням працювали ще наприкінці 16 століття у місті, яке зараз називається Старокостянтинів. Писали її близько трьох років із 1597 по грудень 1599 року. Фахівці зауважують, що це видання цікаве ще і тим, що під час переписування цих церковних правил і законів, які перекладалися з грецької мови, наші предки вкладали і своє емоційне забарвлення та трактування тих чи інших норм.

"Ця книга вказує нам на те, наскільки наша інтелектуальна минувшина є нам незнаною і невідомою. Повернення "Костянтинівської кормчі" до наукового обігу дає нам унікальну можливість повернутися до тих скарбів нашої культури, освіти, мистецтва, якими фактично жила наша держава в минулому.

Ця книга є унікальною тим, у який спосіб переписувач передає нам ці церковні канони. Це не просто "сухі" приписи, ці церковні закони викладені у високохудожньому стилі, в унікальному як для церковного видання способі", - зазначив протоієрей отець Микола Щербань, який став науковим консультантом цього видання.

Як пояснили фахівці у факсимільному виданні з максимальним ступенем подібності відтворено рукописний оригінал із дотриманням його розмірів, фактури паперу, усіх особливостей оправи, палітурування, тексту та ілюстрацій, слідів побутування документа.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.