Чернівцям передали факсимільне видання рукописної книги XVI століття

Наукова бібліотека Чернівецького університету отримала від громади міста Старокостянтинів Хмельницької області факсимільне видання старовинної рукописної книги «Костянтинівська кормча». Оригінал книги був написаний у 1599 році й тривалий час вважався втраченим для української науки.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів головний впорядник видання Дмитро Лящук.

 

"Кормча – це зведення церковних законів, котрі регулювали життя наших предків. Не лише за церковною лінією, а й за побутом людей. Як Біблія – що карається та вважається гріхом, як похрестити дитину, як ховати людей, як молитися тощо.

Після "Руської правди", це, мабуть, друга книга, яка мала настільки велике значення для нашого суспільства в ті часи. Ми думали, що ця кормча була загублена, а під час Другої світової війни німецькі загарбники, її вивезли, й вона десь пропала. Така існувала версія.

Але зусиллями багатьох науковців минулого року оригінал цієї рукописної книги ми знайшли у Варшаві. З місцевими науковцями ми домовилися, щоб вони нам дозволили зробити її копію. І ми цю копію зробили та видали книгу", - сказав Лящук.

Над рукописним виданням працювали ще наприкінці 16 століття у місті, яке зараз називається Старокостянтинів. Писали її близько трьох років із 1597 по грудень 1599 року. Фахівці зауважують, що це видання цікаве ще і тим, що під час переписування цих церковних правил і законів, які перекладалися з грецької мови, наші предки вкладали і своє емоційне забарвлення та трактування тих чи інших норм.

"Ця книга вказує нам на те, наскільки наша інтелектуальна минувшина є нам незнаною і невідомою. Повернення "Костянтинівської кормчі" до наукового обігу дає нам унікальну можливість повернутися до тих скарбів нашої культури, освіти, мистецтва, якими фактично жила наша держава в минулому.

Ця книга є унікальною тим, у який спосіб переписувач передає нам ці церковні канони. Це не просто "сухі" приписи, ці церковні закони викладені у високохудожньому стилі, в унікальному як для церковного видання способі", - зазначив протоієрей отець Микола Щербань, який став науковим консультантом цього видання.

Як пояснили фахівці у факсимільному виданні з максимальним ступенем подібності відтворено рукописний оригінал із дотриманням його розмірів, фактури паперу, усіх особливостей оправи, палітурування, тексту та ілюстрацій, слідів побутування документа.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.