Оголосили лавреатів "Медалі Ґарета Джонса" 2023 року за дослідження Голодомору

В Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка оголосили цьогорічних лавреатів відзнаки "Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь".

Про це повідомив викладач вишу Юрій Бондар. Відзнаку заснував Інститут журналістики за дослідження Голодомору, пише Суспільне.

У 2023 році лавреатами стали:

  • Левко Лук'яненко — правозахисник, публіцист, почесний голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду в Україні (1994 – 2000), автор публікацій про Голодомори в Україні, Герой України (посмертно).
  • Олександр Панченко — журналіст, дослідник, автор сотень журналістських публікацій про Голодомор і політичні репресії проти українців, десятків книг політичної публіцистики та україністики.
  • Михайло Сидоржевський — журналіст і літератор, головний редактор "Української літературної газети", автор публікацій про трагедію Голодоморів на Житомирщині, голова Національної спілки письменників України.
  • Віктор Ющенко — третій президент України, ініціатор вшанування пам'яті жертв Голодоморів в Україні на державному рівні, автор книги "Недержавні таємниці" та інших публікацій, де висвітлено тему Голодомору.

У попередні роки відзначали Ларису Івшину, Володимира Сергійчука, Василя Марочка, Джеймса Мейса, Андреа Халупу, Леоніда Мужука, Мирославу Приходу, а також ексдиректорка музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк.

Недержавну нагороду "Медаль Ґарета Джонса" можуть отримати журналісти, видавці, науковці та доброчинці "за вагомий внесок у дослідження Голодоморів в Україні, високу професійну майстерність, сприяння відновленню історичної правди про трагічні сторінки минулого України".

Відзнаку заснували у 2019 році, її присуджує вчена рада Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.