У Сумах з-під завалів врятували частину гравюр про Голодомор Миколи Бондаренка

У Сумах з-під завалів врятували більшу частину малюнків художника-графіка Миколи Бондаренка. Роботи є частиною виставки «Україна – 1933: кулінарна книга. Пам'ять людська», яка знаходилася у Центрі досліджень руху опору Голодоморів, у корпусі Сумського міжрегіонального вищого професійного училища.

Про це повідомила Сумська обласна військова адміністрація. 

З-під завалів будівлі, яку зруйнував російський удар 29 липня, врятували 66 з 89 ліноритів, присвячених Голодомору. Виставка графічних малюнків відкрилася у 2017 році.

"Після ракетної атаки росіян унікальні роботи нашого земляка, завдяки яким практично весь світ дізнався про Геноцид українців, опинились під завалами. Завдяки відповідальній та злагодженій роботі підрозділів ДСНС України у Сумській області, допомозі співробітників закладу та волонтерів більшість ліноритів Миколи Бондаренка – 66 гравюр – були врятовані", — йдеться у телеграм-каналі Сумської ОВА.

Члена Національної спілки художників, заслуженого митця України Миколи Бондаренка не стало в червні 2023 року на 74 році життя. На гравюрах про Голодомор Бондаренко відтворив "меню" часів Голодомору 1932-1933 років. "Рецепти" митець записав за спогадами очевидців, а також відтворив за допомогою фотографій та архівних документів. У вересні 2022 року гравюри Миколи Бондаренка представили в бібліотеці Українського історико-освітнього центру в Сомерсеті (штат Нью-Джерсі, США). Виставка тривала до весни 2023 року.

Лінорит (або ліногравюра) — це опукла гравюра, створена шляхом вирізуванням малюнка на лінолеумі. Творча спадщина художника-графіка з Сумщини Миколи Бондаренкаинараховує загалом більше ста робіт на тему Голодомору, виконаних у цій техніці.
 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.