У Сумах з-під завалів врятували частину гравюр про Голодомор Миколи Бондаренка

У Сумах з-під завалів врятували більшу частину малюнків художника-графіка Миколи Бондаренка. Роботи є частиною виставки «Україна – 1933: кулінарна книга. Пам'ять людська», яка знаходилася у Центрі досліджень руху опору Голодоморів, у корпусі Сумського міжрегіонального вищого професійного училища.

Про це повідомила Сумська обласна військова адміністрація. 

З-під завалів будівлі, яку зруйнував російський удар 29 липня, врятували 66 з 89 ліноритів, присвячених Голодомору. Виставка графічних малюнків відкрилася у 2017 році.

"Після ракетної атаки росіян унікальні роботи нашого земляка, завдяки яким практично весь світ дізнався про Геноцид українців, опинились під завалами. Завдяки відповідальній та злагодженій роботі підрозділів ДСНС України у Сумській області, допомозі співробітників закладу та волонтерів більшість ліноритів Миколи Бондаренка – 66 гравюр – були врятовані", — йдеться у телеграм-каналі Сумської ОВА.

Члена Національної спілки художників, заслуженого митця України Миколи Бондаренка не стало в червні 2023 року на 74 році життя. На гравюрах про Голодомор Бондаренко відтворив "меню" часів Голодомору 1932-1933 років. "Рецепти" митець записав за спогадами очевидців, а також відтворив за допомогою фотографій та архівних документів. У вересні 2022 року гравюри Миколи Бондаренка представили в бібліотеці Українського історико-освітнього центру в Сомерсеті (штат Нью-Джерсі, США). Виставка тривала до весни 2023 року.

Лінорит (або ліногравюра) — це опукла гравюра, створена шляхом вирізуванням малюнка на лінолеумі. Творча спадщина художника-графіка з Сумщини Миколи Бондаренкаинараховує загалом більше ста робіт на тему Голодомору, виконаних у цій техніці.
 

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.