У Сумах з-під завалів врятували частину гравюр про Голодомор Миколи Бондаренка

У Сумах з-під завалів врятували більшу частину малюнків художника-графіка Миколи Бондаренка. Роботи є частиною виставки «Україна – 1933: кулінарна книга. Пам'ять людська», яка знаходилася у Центрі досліджень руху опору Голодоморів, у корпусі Сумського міжрегіонального вищого професійного училища.

Про це повідомила Сумська обласна військова адміністрація. 

З-під завалів будівлі, яку зруйнував російський удар 29 липня, врятували 66 з 89 ліноритів, присвячених Голодомору. Виставка графічних малюнків відкрилася у 2017 році.

"Після ракетної атаки росіян унікальні роботи нашого земляка, завдяки яким практично весь світ дізнався про Геноцид українців, опинились під завалами. Завдяки відповідальній та злагодженій роботі підрозділів ДСНС України у Сумській області, допомозі співробітників закладу та волонтерів більшість ліноритів Миколи Бондаренка – 66 гравюр – були врятовані", — йдеться у телеграм-каналі Сумської ОВА.

Члена Національної спілки художників, заслуженого митця України Миколи Бондаренка не стало в червні 2023 року на 74 році життя. На гравюрах про Голодомор Бондаренко відтворив "меню" часів Голодомору 1932-1933 років. "Рецепти" митець записав за спогадами очевидців, а також відтворив за допомогою фотографій та архівних документів. У вересні 2022 року гравюри Миколи Бондаренка представили в бібліотеці Українського історико-освітнього центру в Сомерсеті (штат Нью-Джерсі, США). Виставка тривала до весни 2023 року.

Лінорит (або ліногравюра) — це опукла гравюра, створена шляхом вирізуванням малюнка на лінолеумі. Творча спадщина художника-графіка з Сумщини Миколи Бондаренкаинараховує загалом більше ста робіт на тему Голодомору, виконаних у цій техніці.
 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.