Збір на завершення меморіальної таблиці Івана Крип'якевича

На меморіальній таблиці будуть зображені історичні постаті, яких описував Іван Крип'якевич.

Про це повідомила Леся Крип'якевич, мисткиня, невістка історика Івана Крип'якевича.

"З ініціативи родини історика, при сприянні Фонду святого Володимира та з участю Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича Національної Академії Наук України і Бібліотеки Академії Наук ім. Василя Стефаника готується встановлення і відкриття Меморіальної таблиці на будинку, в якому працював історик та Музейно-експозиційного культурного простору з предметів кабінету історика", - йдеться у повідомленні.

Таблиця буде відлита в бронзі. На ній будуть зображені історичні постаті, яких описував Іван Крип'якевич: Король Данило, Богдан Хмельницький, Василь Стус, Степан Бандера, Митрополит Андрей Шептицький та інші визначні діячі.

Підтримати фінансово пошанування та збереження пам'яти історика України можна за реквізитами:

Регіональний Доброчинний Фонд Святого Володимира

АТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Львів

розрахунковий рахунок:

UA 343808050000000026002216748

ЄДРПОУ 23954943

Або 4149 4993 4683 4243 - гривневий Приватбанк

Або 5168 7451 0805 7479 - доларовий рахунок в Приватбанку

При перерахунку обов'язково зазначати: Пожертва на виготовлення меморіальної таблиці І.Крип'якевича.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.