Збір на завершення меморіальної таблиці Івана Крип'якевича

На меморіальній таблиці будуть зображені історичні постаті, яких описував Іван Крип'якевич.

Про це повідомила Леся Крип'якевич, мисткиня, невістка історика Івана Крип'якевича.

"З ініціативи родини історика, при сприянні Фонду святого Володимира та з участю Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича Національної Академії Наук України і Бібліотеки Академії Наук ім. Василя Стефаника готується встановлення і відкриття Меморіальної таблиці на будинку, в якому працював історик та Музейно-експозиційного культурного простору з предметів кабінету історика", - йдеться у повідомленні.

Таблиця буде відлита в бронзі. На ній будуть зображені історичні постаті, яких описував Іван Крип'якевич: Король Данило, Богдан Хмельницький, Василь Стус, Степан Бандера, Митрополит Андрей Шептицький та інші визначні діячі.

Підтримати фінансово пошанування та збереження пам'яти історика України можна за реквізитами:

Регіональний Доброчинний Фонд Святого Володимира

АТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Львів

розрахунковий рахунок:

UA 343808050000000026002216748

ЄДРПОУ 23954943

Або 4149 4993 4683 4243 - гривневий Приватбанк

Або 5168 7451 0805 7479 - доларовий рахунок в Приватбанку

При перерахунку обов'язково зазначати: Пожертва на виготовлення меморіальної таблиці І.Крип'якевича.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.