У Львові створили Фонд тоталітарного читання

У мережі Львівської муніципальної бібліотеки створили Фонд тоталітарного читання. До нього ввійшли книги, видані до 1991 року, що мають ознаки цензури та купюр.

Про це повідомив Суспільному директор Львівської муніципальної бібліотеки Василь Кметь.

Фонд налічуватиме кілька тисяч книг, ця література вилучена з публічного вжитку. Її зберігатимуть у книгосховищах. І кожен охочий зможе цю літературу замовити та попрацювати з нею.

До фонду передали дитячу пропагандистську літературу: "казок про червоноармійців", видання шкільних серій, де, поряд з творами зі шкільної програми було вміщено пропагандистські тексти, а також сучасні видання — зокрема авторів, які підтримали пропаганду, або книжки, тексти чи ілюстрації яких містять пропагандистські елементи "русского міра". Також у сховищі зберігатимуться твори усіх авторів, які творили у радянський час та вважалися радянською класикою.

У фонді тоталітарного читання збережеться по примірнику кожної книги, аби задовольнити інтерес науковців, які досліджуватимуть культуру читання під час тоталітарного режиму.

"В мережі Львівської муніципальної бібліотеки відсоток російськомовної літератури вкладається у межі 15 відсотків. В перспективі така література може перейти до наукових бібліотек, де їх вивчатимуть фахівці", — говорить Василь Кметь.

З 1945 року у Львові створювалися спецфонди ("спецхрани"), куди передавалися вилучені книги, заборонені до публічного читання.

"Їх було дуже багато, вилучали за списками. Період з 1945 до 1950 років був найбільш репресивний. Наприклад, репресій зазнав вірш Володимира Сосюри "Любіть Україну". З "главліта" прийшло розпорядження вилучити всі примірники книг з продажу. А бібліотекам рекомендували вирізати або склеїти сторінки; а у змісті назву вірша треба було затерти", — розповідає науковець.

І такі чистки тривали до кінця 1970-х років. Хоча не всі книги доходили до сховища. Дуже часто їх просто спалювали.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.