У Львові створили Фонд тоталітарного читання

У мережі Львівської муніципальної бібліотеки створили Фонд тоталітарного читання. До нього ввійшли книги, видані до 1991 року, що мають ознаки цензури та купюр.

Про це повідомив Суспільному директор Львівської муніципальної бібліотеки Василь Кметь.

Фонд налічуватиме кілька тисяч книг, ця література вилучена з публічного вжитку. Її зберігатимуть у книгосховищах. І кожен охочий зможе цю літературу замовити та попрацювати з нею.

До фонду передали дитячу пропагандистську літературу: "казок про червоноармійців", видання шкільних серій, де, поряд з творами зі шкільної програми було вміщено пропагандистські тексти, а також сучасні видання — зокрема авторів, які підтримали пропаганду, або книжки, тексти чи ілюстрації яких містять пропагандистські елементи "русского міра". Також у сховищі зберігатимуться твори усіх авторів, які творили у радянський час та вважалися радянською класикою.

У фонді тоталітарного читання збережеться по примірнику кожної книги, аби задовольнити інтерес науковців, які досліджуватимуть культуру читання під час тоталітарного режиму.

"В мережі Львівської муніципальної бібліотеки відсоток російськомовної літератури вкладається у межі 15 відсотків. В перспективі така література може перейти до наукових бібліотек, де їх вивчатимуть фахівці", — говорить Василь Кметь.

З 1945 року у Львові створювалися спецфонди ("спецхрани"), куди передавалися вилучені книги, заборонені до публічного читання.

"Їх було дуже багато, вилучали за списками. Період з 1945 до 1950 років був найбільш репресивний. Наприклад, репресій зазнав вірш Володимира Сосюри "Любіть Україну". З "главліта" прийшло розпорядження вилучити всі примірники книг з продажу. А бібліотекам рекомендували вирізати або склеїти сторінки; а у змісті назву вірша треба було затерти", — розповідає науковець.

І такі чистки тривали до кінця 1970-х років. Хоча не всі книги доходили до сховища. Дуже часто їх просто спалювали.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.