У Львові створили Фонд тоталітарного читання
У мережі Львівської муніципальної бібліотеки створили Фонд тоталітарного читання. До нього ввійшли книги, видані до 1991 року, що мають ознаки цензури та купюр.
Про це повідомив Суспільному директор Львівської муніципальної бібліотеки Василь Кметь.
Фонд налічуватиме кілька тисяч книг, ця література вилучена з публічного вжитку. Її зберігатимуть у книгосховищах. І кожен охочий зможе цю літературу замовити та попрацювати з нею.
До фонду передали дитячу пропагандистську літературу: "казок про червоноармійців", видання шкільних серій, де, поряд з творами зі шкільної програми було вміщено пропагандистські тексти, а також сучасні видання — зокрема авторів, які підтримали пропаганду, або книжки, тексти чи ілюстрації яких містять пропагандистські елементи "русского міра". Також у сховищі зберігатимуться твори усіх авторів, які творили у радянський час та вважалися радянською класикою.
У фонді тоталітарного читання збережеться по примірнику кожної книги, аби задовольнити інтерес науковців, які досліджуватимуть культуру читання під час тоталітарного режиму.
"В мережі Львівської муніципальної бібліотеки відсоток російськомовної літератури вкладається у межі 15 відсотків. В перспективі така література може перейти до наукових бібліотек, де їх вивчатимуть фахівці", — говорить Василь Кметь.
З 1945 року у Львові створювалися спецфонди ("спецхрани"), куди передавалися вилучені книги, заборонені до публічного читання.
"Їх було дуже багато, вилучали за списками. Період з 1945 до 1950 років був найбільш репресивний. Наприклад, репресій зазнав вірш Володимира Сосюри "Любіть Україну". З "главліта" прийшло розпорядження вилучити всі примірники книг з продажу. А бібліотекам рекомендували вирізати або склеїти сторінки; а у змісті назву вірша треба було затерти", — розповідає науковець.
І такі чистки тривали до кінця 1970-х років. Хоча не всі книги доходили до сховища. Дуже часто їх просто спалювали.
