У Львові створять меморіальну майстерню Карла Звіринського

Ініціаторкою проєкту є громадянка Чабан, яка має на меті відновити та зберегти історичне приміщення, де працював митець.

Про це інформує Твоє місто. 

13 липня комісія культури, молоді, спорту та зовнішніх зв'язків Львівської міської ради погодила приватизацію творчої майстерні за адресою вул. Котляревського, 26, кв. 43 для створення меморіальної майстерні художника Карла Звіринського.

Громадянка Чабан звернулася щодо приватизації приміщення для створення меморіальної майстерні видатного педагога та митця Карла Звіринського. Там він раніше працював.

Депутати підтримали це рішення. Проєкт приватизації майстерні мають затвердити на сесії міської ради. 

Карло Звіринський народився 14 серпня 1923 у селі Лаврів,на Львівщині. Навчався у Вільній Українській Мистецькій Академії, згодом у Львівському художньому училищі на малярському відділенні у Романа Сельського,та у Львівському державному інституті декоративного та прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв). 

У 1959 році Карло Звіринський створив підпільну школу для молоді, яка проіснувала майже 10 років. Особливу увагу митець приділяв вивченню досягнень світової культури та розвитку національної свідомості. В Школі Звіринського, крім живопису, композиції, вивчали історію України, світові мистецтво, літературу, музику, релігію.

З 1992 року - член Спілки хідожників України. З 1997 року – Заслужений діяч мистцетв України.

Помер 8 жовтня 1997 року, похований на Голосківському цвинтарі.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.