У Львівському скансені реставрують привезену з Буковини стодолу

У Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького стартували роботи з відновлення та реставрації кількох споруд, серед яких - велика стодола із села Бережонка Чернівецької області.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

Зазначається, що стодола збудована на початку XX ст. і поділена на три частини: середня (найбільша) – тік, на якому молотили збіжжя, з правого боку – засік, зліва – стайня. У фасадній і тильній стінах є великі ворота для проїзду воза зі снопами. Дах стодоли був покритий соломою – некрученими сніпками, на рогах пошитий сніпками-"стріхачами" (зв'язаними при колоссі). Саме за такою давньою технікою майстри музею замінять дах будівлі.

Окрім того, в музеї народної архітектури та побуту зараз триває процес реставрації церкви святих Володимира та Ольги з с. Котань (Лемківська церква) та перевезеної хати з с. Соломир.

"Ми щиро вдячні всім нашим відвідувачам, адже кошти з кожного придбаного квитка дають змогу відреставрувати ще більше старовинних об'єктів. Кожен наш гість допомагає здійснювати головну мету діяльності музею – збереження та популяризацію культурної спадщини", – зазначив директор музею Михайло Закопець.

Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького – музей просто неба, заснований у 1971 році. Від часу офіційного створення і дотепер vузей зберігає, досліджує і популяризує культуру, народну архітектуру та давній побут усієї Західної України. За цей період сформовано фондову збірку з майже 22 тис. предметів та збережено понад 100 великих архітектурних об'єктів, серед яких є унікальна і найбільша у Європі колекція сакральних споруд. Площа скансену становить 36,6 га.

 

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.