У Львівському скансені реставрують привезену з Буковини стодолу

У Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького стартували роботи з відновлення та реставрації кількох споруд, серед яких - велика стодола із села Бережонка Чернівецької області.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

Зазначається, що стодола збудована на початку XX ст. і поділена на три частини: середня (найбільша) – тік, на якому молотили збіжжя, з правого боку – засік, зліва – стайня. У фасадній і тильній стінах є великі ворота для проїзду воза зі снопами. Дах стодоли був покритий соломою – некрученими сніпками, на рогах пошитий сніпками-"стріхачами" (зв'язаними при колоссі). Саме за такою давньою технікою майстри музею замінять дах будівлі.

Окрім того, в музеї народної архітектури та побуту зараз триває процес реставрації церкви святих Володимира та Ольги з с. Котань (Лемківська церква) та перевезеної хати з с. Соломир.

"Ми щиро вдячні всім нашим відвідувачам, адже кошти з кожного придбаного квитка дають змогу відреставрувати ще більше старовинних об'єктів. Кожен наш гість допомагає здійснювати головну мету діяльності музею – збереження та популяризацію культурної спадщини", – зазначив директор музею Михайло Закопець.

Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького – музей просто неба, заснований у 1971 році. Від часу офіційного створення і дотепер vузей зберігає, досліджує і популяризує культуру, народну архітектуру та давній побут усієї Західної України. За цей період сформовано фондову збірку з майже 22 тис. предметів та збережено понад 100 великих архітектурних об'єктів, серед яких є унікальна і найбільша у Європі колекція сакральних споруд. Площа скансену становить 36,6 га.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.