Замість Щепкіна Василь Кук. У Луцьку перейменували назви вулиць

У Луцьку змінили назви сімох вулиць та двох провулків.

Відповідні рішення ухвалили під час сесії Луцькради.

Таким чином у місті перейменують:

  • вулицю Боткіна на вулицю Олександра Федорчука;
  • вулицю Щепкіна на Василя Кука;
  • вулицю Сенатора на вулицю Старобульварну;
  • вулицю Даргомижського на вулицю Мистецьку;
  • вулицю Качалова на вулицю В'їзну;
  • вулицю Купріна на вулицю Валову;
  • вулицю Кутузова на вулицю Княжу.

Крім того, провулок Баранова перейменували на провулок Граничний, а провулок Качалова змінив свою назву на В'їзний. Відповідні зміни набирають чинності з 1 листопада 2023 року. Також депутати присвоїли назву новій спроєктованій вулиці у селі Всеволодівка й назвали її Тихою, а у селі Охотин вулицю найменували Зоряною.

Також на сесію міської ради прийшли активісти з проханням перейменувати вулицю Бенделіані на вулицю Сергія Климчука, який віддав своє життя на війні з ворогом. Вони принесли плакати з інформацією про героя, аби донести до обранців важливість такого перейменування.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.