У Луцьку відкрили новий музейний простір "Окольний замок"

у Луцьку відкрили музейний простір «Окольний замок» з підземеллями

Про це повідомляє Район.in.ua.

Реставрація та створення музейного простору відбулась за грантові кошти Євросоюзу й співфінансування з міського бюджету, на суму майже півтора мільйона євро, – каже архітектор Василь Дузь-Крятченко.

Роботи тривали з 2014-го по 2021 роки, окрім реставрації архітектури, впорядкували навколишній простір, а офіційне відкриття переносилося через повномасштабне вторгнення Росії.

Комплекс об'єднав Вежу Чорторийських, фрагмент оборонного муру та підземелля колегіуму єзуїтів.

До експонованого простору входять 18 кімнат і 4 коридори. Також є локація з мультимедійною системою інтерактивного смарт-табло. Завдяки йому, відвідувачі можуть самостійно ознайомитися, як змінювався Луцьк упродовж початку ХVI стoліття й до сьогодення. Діє зала лицарства, облаштована зразками обладунків, які могли використовувати у Луцькій війні 1431 року.

Наприкінці травня 2020 року в історико-культурному заповіднику "Старий Луцьк" під час археологічної розвідки виявили раніше невідомі історикам "таємні" кімнати. На початку вересня 2020 року археологи розкопали 25 метрів підземель.

У квітні 2021 року у Луцьку презентували об'єднані нововідкриті підземелля вежі Чарторийських та підземелля Колегіуму єзуїтів у єдиний комплекс. Це нові підземелля раннього модерного часу – середини 17 століття.

У серпні 2021 року завершилися археологічні та будівельні роботи у нововідкритих підземеллі вежі Чарторийських та підземеллі Колегіуму єзуїтів, які об'єднали в єдиний комплекс. Відкрити підземелля для відвідувачів планували у травні 2022 року, проте завадило повномасштабне вторгнення.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.