У Луцьку відкрили новий музейний простір "Окольний замок"

у Луцьку відкрили музейний простір «Окольний замок» з підземеллями

Про це повідомляє Район.in.ua.

Реставрація та створення музейного простору відбулась за грантові кошти Євросоюзу й співфінансування з міського бюджету, на суму майже півтора мільйона євро, – каже архітектор Василь Дузь-Крятченко.

Роботи тривали з 2014-го по 2021 роки, окрім реставрації архітектури, впорядкували навколишній простір, а офіційне відкриття переносилося через повномасштабне вторгнення Росії.

Комплекс об'єднав Вежу Чорторийських, фрагмент оборонного муру та підземелля колегіуму єзуїтів.

До експонованого простору входять 18 кімнат і 4 коридори. Також є локація з мультимедійною системою інтерактивного смарт-табло. Завдяки йому, відвідувачі можуть самостійно ознайомитися, як змінювався Луцьк упродовж початку ХVI стoліття й до сьогодення. Діє зала лицарства, облаштована зразками обладунків, які могли використовувати у Луцькій війні 1431 року.

Наприкінці травня 2020 року в історико-культурному заповіднику "Старий Луцьк" під час археологічної розвідки виявили раніше невідомі історикам "таємні" кімнати. На початку вересня 2020 року археологи розкопали 25 метрів підземель.

У квітні 2021 року у Луцьку презентували об'єднані нововідкриті підземелля вежі Чарторийських та підземелля Колегіуму єзуїтів у єдиний комплекс. Це нові підземелля раннього модерного часу – середини 17 століття.

У серпні 2021 року завершилися археологічні та будівельні роботи у нововідкритих підземеллі вежі Чарторийських та підземеллі Колегіуму єзуїтів, які об'єднали в єдиний комплекс. Відкрити підземелля для відвідувачів планували у травні 2022 року, проте завадило повномасштабне вторгнення.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".