Уряд Канади допоможе добудувати Музей Голодомору

Уряд Канади виділить кошти для добудови другої черги Музею Голодомору-геноциду в Києві.

Про це повідомили в пресслужбі музею, пише Суспільне.

Там зазначили, що такі домовленості вдалося досягти під час поїздки Президента України Володимира Зеленського до Оттави.

"Хочу подякувати уряду Канади за готовність виділити кошти для добудови Музею Голодомору-геноциду. Символічно, що саме Канада підтримає Україну у збереженні її історичної пам'яті", — зазначив він.

Нардепка Ірина Констанкевич наголосила, що виділені кошти міжнародної допомоги на добудову музею не можна буде витратити на військові потреби.

"Ціна введення в експлуатацію музею становить 450 млн, а законсервувати будівництво — близько 300 млн. Ми маємо зобов'язання перед нашими партнерами – ці кошти не можна витрачати на оборону. Маємо захищати і культуру, й історичну пам'ять, тому щира подяка тим урядам тих держав, які це розуміють і надають безпрецедентну підтримку!", — сказала народна депутатка.

Нагадаємо, 14 липня Верховна Рада погодила надання 573 млн гривень на завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору-геноциду, яке почалося у 2017 році. 

А 28 липня Президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт №9437 про виділення 573 мільйонів гривень на завершення будівництва музею.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.