Уряд Канади допоможе добудувати Музей Голодомору

Уряд Канади виділить кошти для добудови другої черги Музею Голодомору-геноциду в Києві.

Про це повідомили в пресслужбі музею, пише Суспільне.

Там зазначили, що такі домовленості вдалося досягти під час поїздки Президента України Володимира Зеленського до Оттави.

"Хочу подякувати уряду Канади за готовність виділити кошти для добудови Музею Голодомору-геноциду. Символічно, що саме Канада підтримає Україну у збереженні її історичної пам'яті", — зазначив він.

Нардепка Ірина Констанкевич наголосила, що виділені кошти міжнародної допомоги на добудову музею не можна буде витратити на військові потреби.

"Ціна введення в експлуатацію музею становить 450 млн, а законсервувати будівництво — близько 300 млн. Ми маємо зобов'язання перед нашими партнерами – ці кошти не можна витрачати на оборону. Маємо захищати і культуру, й історичну пам'ять, тому щира подяка тим урядам тих держав, які це розуміють і надають безпрецедентну підтримку!", — сказала народна депутатка.

Нагадаємо, 14 липня Верховна Рада погодила надання 573 млн гривень на завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору-геноциду, яке почалося у 2017 році. 

А 28 липня Президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт №9437 про виділення 573 мільйонів гривень на завершення будівництва музею.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".