Вшанування українського ветерана дивізії Ваффен-СС "Галичина" в парламенті Канади спричинило скандал

Обурення висловили єврейські організації та посол Польщі.

Про це пише Politico, інформує УНІАН.

22 вересня під час візиту президента України Володимира Зеленського до Канади у парламенті цієї країни вшанували оплесками запрошеного на засідання 98-річного ветерана дивізії Ваффен-СС "Галичина" Ярослава Гунька.

Під час засідання парламенту спікер канадської палати громад Ентоні Рот оголосив, що в залі присутній "українсько-канадський ветеран Другої світової війни, який боровся за незалежність України проти росіян і продовжує підтримувати війська сьогодні, навіть у віці 98 років".

"Він український герой, канадський герой, і ми дякуємо йому за всю його службу. Дякую вам", – сказав Рот, після чого почалися довгі оплески.

Цей інцидент спровокував хвилю обурення. Єврейські правозахисні організації Центр Симона Візенталя і B'nai B'rith засудили вшанування Гунька і назвали це "тривожним і обурливим", зважаючи на те, що він воював у складі дивізії Ваффен-СС "Галичина".

Посол Польщі в Канаді Вітольд Дзельський після інциденту почав вимагати вибачень.

"Польща – найкращий друг України, але вона ніколи не погодиться обілити таких лиходіїв. Як посол Польщі в Канаді я чекаю на вибачення", – написав Вітольд Дзельський і прикріпив фото, де президент України Володимир Зеленський і прем'єр Канади Джастін Трюдо аплодують Гуньку.

Спікер канадської палати громад Ентоні Рота, який представив Гунька як "героя України та Канади", вибачився і заявив, що не знав про минуле гостя парламенту.

"Хочу чітко пояснити, що ніхто, включаючи колег-парламентарів і українську делегацію, не знав ні про мій намір, ні про мої зауваження до того, як я їх зробив. Ця ініціатива була виключно моєю особистою", – сказав Ентоні Рот.

Канцелярія прем'єр-міністра заявила, що не отримувала жодного попереднього повідомлення про запрошення Гунька.

14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС "Галичина" у складі Ваффен-СС Третього Рейху, що існувала у 1943-1945 роках, була укомплектована переважно з галичан греко-католицької конфесії. У 1945 році підрозділ було переукомплектовано, він отримав назву Перша Українська дивізія Української національної армії.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.