АНОНС: Відкриття меморіальної дошки Ґарету Джонсу

Відкриття меморіальної дошки Ґарету Джонсу та проведення круглого столу «ҐАРЕТ ДЖОНС: ПОСТАТЬ ЖУРНАЛІСТА У ДОСЛІДЖЕННІ ІСТОРІЇ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ» відбудеться у Києві 3 жовтня

Співорганізатором заходу є навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В програмі заходів:

- Відкриття меморіальної дошки Ґарету Джонсу (приміщення перез Залою образотворчих мистецтв)

- Церемонія нагородження лауреатів 2023 р. відзнакою "Медаль Ґарета Джонса. Правда і честь".

- Урочисте передавання електронного архіву Ґарета Джонса Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

А також презентація книги В'ятровичем В. М.: V. Viatrovych, L. Luciuk. Enemy Archives. Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement – Selections from the Secret Police Archives, 2023 (В. В'ятрович, Л. Луцюк. Ворожі архіви. Радянські протиповстанські операції та Український націоналістичний рух, 2023)

Лауреати Відзнаки "Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь" 2023 року:

1. ПАНЧЕНКО Олександр Іванович – журналіст і дослідник, науковець, автор сотень журналістських публікацій про Голодомор й політичні репресії проти українців, десятків книг політичної публіцистики та україністики, книг споминів і збірок статей про визначних діячів українського національно-визвольного руху, приват-доцент Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН)

2. СИДОРЖЕВСЬКИЙ Михайло Олексійович – журналіст і літератор, головний редактор "Української літературної газети", автор публікацій про трагедію голодоморів на Житомирщині, зокрема книги "Солотвин: з глибин минулого до наших днів" (2023), голова Національної спілки письменників України

3. ЮЩЕНКО Віктор Андрійович – третій Президент України, ініціатор вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні на державному рівні, автор книги "Недержавні таємниці" та інших публікацій, де висвітлено тему Голодомору-геноциду

4. ЛУК'ЯНЕНКО Надія Іванівна, вдова

Коли: 3 жовтня, початок о 14.00.

Де: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, вул. Володимирська, 62 

Ґарет Джонс - валлійський журналіст, який уперше у західній пресі під власним іменем заявив про масовий голод в СРСР (1932—1933), в тому числі і про Голодомор. Його репортаж був надрукований з-поміж інших також у газетах "The Guardian" та "New York Post".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.