АНОНС: Відкриття меморіальної дошки Ґарету Джонсу

Відкриття меморіальної дошки Ґарету Джонсу та проведення круглого столу «ҐАРЕТ ДЖОНС: ПОСТАТЬ ЖУРНАЛІСТА У ДОСЛІДЖЕННІ ІСТОРІЇ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ» відбудеться у Києві 3 жовтня

Співорганізатором заходу є навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В програмі заходів:

- Відкриття меморіальної дошки Ґарету Джонсу (приміщення перез Залою образотворчих мистецтв)

- Церемонія нагородження лауреатів 2023 р. відзнакою "Медаль Ґарета Джонса. Правда і честь".

- Урочисте передавання електронного архіву Ґарета Джонса Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

А також презентація книги В'ятровичем В. М.: V. Viatrovych, L. Luciuk. Enemy Archives. Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement – Selections from the Secret Police Archives, 2023 (В. В'ятрович, Л. Луцюк. Ворожі архіви. Радянські протиповстанські операції та Український націоналістичний рух, 2023)

Лауреати Відзнаки "Медаль Ґарета Джонса. Правда і Честь" 2023 року:

1. ПАНЧЕНКО Олександр Іванович – журналіст і дослідник, науковець, автор сотень журналістських публікацій про Голодомор й політичні репресії проти українців, десятків книг політичної публіцистики та україністики, книг споминів і збірок статей про визначних діячів українського національно-визвольного руху, приват-доцент Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН)

2. СИДОРЖЕВСЬКИЙ Михайло Олексійович – журналіст і літератор, головний редактор "Української літературної газети", автор публікацій про трагедію голодоморів на Житомирщині, зокрема книги "Солотвин: з глибин минулого до наших днів" (2023), голова Національної спілки письменників України

3. ЮЩЕНКО Віктор Андрійович – третій Президент України, ініціатор вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні на державному рівні, автор книги "Недержавні таємниці" та інших публікацій, де висвітлено тему Голодомору-геноциду

4. ЛУК'ЯНЕНКО Надія Іванівна, вдова

Коли: 3 жовтня, початок о 14.00.

Де: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, вул. Володимирська, 62 

Ґарет Джонс - валлійський журналіст, який уперше у західній пресі під власним іменем заявив про масовий голод в СРСР (1932—1933), в тому числі і про Голодомор. Його репортаж був надрукований з-поміж інших також у газетах "The Guardian" та "New York Post".

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".