У "Софії Київській" відреагували на скандал щодо позолочення куполів собору

Керівництво Національного заповідника «Софія Київська» оприлюднило офіційне повідомлення, щодо тендеру на реставрацію покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів.

Про це повідомили на сторінці Національного заповідника "Софія Київська" у Facebook.

У Національному заповіднику "Софія Київська" заявляють, що більшість робіт із реставрації, зокрема й золочення, виконуватимуться після завершення воєнного стану.

"Оскільки розголосу в суспільстві набула ситуація щодо результатів тендера на реставрацію покрівлі, конструктивних систем даху та позолоти куполів пам'ятки архітектури ХІ ст. Софійського собору в Києві, який оприлюднено 30 жовтня 2023 р. на сайті Prozorro, повідомляємо: вкрай незадовільний стан даху, конструктивів і куполів собору став не просто проблемою для музею, а й загрозою для збереження цілісності унікальної пам'ятки, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що "Софія Київська" останніми роками неодноразово ставила питання перед Міністерством культури та інформаційної політики щодо необхідності виконання перелічених вище робіт, але через брак фінансування ситуація тільки погіршувалася.

"Це призвело до того, що 14 січня 2022 р. близько 23 години під час різкого погіршення погодних умов з поривами вітру за даними гідрометеослужби до 23-25 м/с (83 км/год) сталося падіння хреста з південно-східного купола Софійського собору", - пояснює керівництво Софії Київської.

Завдяки меценатам хрест вдалося відновити й повернути на своє місце, але оскільки хрести Софійського собору були встановлені приблизно в один і той самий час, це тільки підтвердило велике занепокоєння щодо технічного стану інших хрестів.

"За результатами досліджень технічний стан конструктивної системи куполів та особливо центрального куполу оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації, конструкції та обшивка хрестів, їх з'єднання з підхресним яблуком до маківки та фальцеві з'єднання перебувають у гостро аварійному стані, що може в будь-який час призвести до руйнації як частини куполів, так і маківок, і хрестів", - додали в заповіднику.

Отже, проєкт реставрації передбачає комплекс заходів із запобігання виникненню таких аварійних ситуацій, заміни частини конструктивних систем куполів, позолоти покриття хрестів і куполів і реставрації покрівлі Софійського собору.

У заповіднику наголосили, що проєкт пройшов експертизу й отримав позитивний експертний звіт, погодження Мінкультури.

"На сьогодні за рахунок меценатських коштів виготовлено шість хрестів і заплановано укладення угоди на виготовлення центрального хреста також за рахунок меценатів. 16 жовтня 2023 р. було розпочато відкриті торги з особливостями за предметом: "Реставрація покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів Софійського собору". Джерела фінансування: державні кошти, благодійні кошти, спеціальний фонд", - ідеться в повідомленні.

За даними заповідника, виконання робіт за проєктом розраховане на 5 років до кінця 2028 року, а сума договору - 79,2 млн грн.

"Цього року на виконання робіт, заявлених у тендері, виділено з Державного бюджету 2 млн грн на встановлення хрестів і заміну конструктивних систем кріплення на усіх куполах.Інші роботи, зокрема й золочення, виконуватимуться після закінчення воєнного стану", - наголосили в заповіднику.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.