У "Софії Київській" відреагували на скандал щодо позолочення куполів собору

Керівництво Національного заповідника «Софія Київська» оприлюднило офіційне повідомлення, щодо тендеру на реставрацію покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів.

Про це повідомили на сторінці Національного заповідника "Софія Київська" у Facebook.

У Національному заповіднику "Софія Київська" заявляють, що більшість робіт із реставрації, зокрема й золочення, виконуватимуться після завершення воєнного стану.

"Оскільки розголосу в суспільстві набула ситуація щодо результатів тендера на реставрацію покрівлі, конструктивних систем даху та позолоти куполів пам'ятки архітектури ХІ ст. Софійського собору в Києві, який оприлюднено 30 жовтня 2023 р. на сайті Prozorro, повідомляємо: вкрай незадовільний стан даху, конструктивів і куполів собору став не просто проблемою для музею, а й загрозою для збереження цілісності унікальної пам'ятки, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що "Софія Київська" останніми роками неодноразово ставила питання перед Міністерством культури та інформаційної політики щодо необхідності виконання перелічених вище робіт, але через брак фінансування ситуація тільки погіршувалася.

"Це призвело до того, що 14 січня 2022 р. близько 23 години під час різкого погіршення погодних умов з поривами вітру за даними гідрометеослужби до 23-25 м/с (83 км/год) сталося падіння хреста з південно-східного купола Софійського собору", - пояснює керівництво Софії Київської.

Завдяки меценатам хрест вдалося відновити й повернути на своє місце, але оскільки хрести Софійського собору були встановлені приблизно в один і той самий час, це тільки підтвердило велике занепокоєння щодо технічного стану інших хрестів.

"За результатами досліджень технічний стан конструктивної системи куполів та особливо центрального куполу оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації, конструкції та обшивка хрестів, їх з'єднання з підхресним яблуком до маківки та фальцеві з'єднання перебувають у гостро аварійному стані, що може в будь-який час призвести до руйнації як частини куполів, так і маківок, і хрестів", - додали в заповіднику.

Отже, проєкт реставрації передбачає комплекс заходів із запобігання виникненню таких аварійних ситуацій, заміни частини конструктивних систем куполів, позолоти покриття хрестів і куполів і реставрації покрівлі Софійського собору.

У заповіднику наголосили, що проєкт пройшов експертизу й отримав позитивний експертний звіт, погодження Мінкультури.

"На сьогодні за рахунок меценатських коштів виготовлено шість хрестів і заплановано укладення угоди на виготовлення центрального хреста також за рахунок меценатів. 16 жовтня 2023 р. було розпочато відкриті торги з особливостями за предметом: "Реставрація покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів Софійського собору". Джерела фінансування: державні кошти, благодійні кошти, спеціальний фонд", - ідеться в повідомленні.

За даними заповідника, виконання робіт за проєктом розраховане на 5 років до кінця 2028 року, а сума договору - 79,2 млн грн.

"Цього року на виконання робіт, заявлених у тендері, виділено з Державного бюджету 2 млн грн на встановлення хрестів і заміну конструктивних систем кріплення на усіх куполах.Інші роботи, зокрема й золочення, виконуватимуться після закінчення воєнного стану", - наголосили в заповіднику.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.