АНОНС: У «Софії Київській» презентують книжки про Софійський собор і Володимира Великого

У Києві в заповіднику "Софія Київська" 29 червня презентуватимуть книжки про тисячолітній Софійський собор і князя часів Київської Русі Володимира Великого.

Про це повідомили у Національному заповіднику "Софія Київська"

Презентація двох наукових книжок д.і.н., проф. Надії Нікітенко "Софія Київська Володимира Великого" і "Свята Софія Київська 1011 – 1018" відбудеться 29 червня о 16.00 в Софійському соборі Національного заповідника "Софія Київська" (Київ, вул. Володимирська, 24).

"У центрі обох досліджень – грандіозний цілісний комплекс архітектури, мозаїк, фресок та написів-графіті Софії Київської. На сучасному рівні проаналізовано всі наявні джерела та науковий доробок кількох поколінь дослідників собору, запропоновано нову методику його вивчення, висвітлено вагомі результати власних досліджень",  - йдеться у повідомленні.

Крім того, великою кількістю фактів доведено авторський висновок про заснування собору Володимиром Великим у 1011 р. та завершення його Ярославом Мудрим у 1018 р. Це на ціле людське покоління давніше, ніж стверджується радянськими і сучасними російськими істориками. Такий підхід руйнує їх сумнозвісний постулат про Русь як "єдину колиску трьох братніх народів" і стверджує 1000-ліття Русі-України як держави. Собор є прямим свідком того, що державність і культура зародилися в Києві й звідси поширилися теренами Східної Європи як цивілізаційні чинники.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.