АНОНС: У «Софії Київській» презентують книжки про Софійський собор і Володимира Великого

У Києві в заповіднику "Софія Київська" 29 червня презентуватимуть книжки про тисячолітній Софійський собор і князя часів Київської Русі Володимира Великого.

Про це повідомили у Національному заповіднику "Софія Київська"

Презентація двох наукових книжок д.і.н., проф. Надії Нікітенко "Софія Київська Володимира Великого" і "Свята Софія Київська 1011 – 1018" відбудеться 29 червня о 16.00 в Софійському соборі Національного заповідника "Софія Київська" (Київ, вул. Володимирська, 24).

"У центрі обох досліджень – грандіозний цілісний комплекс архітектури, мозаїк, фресок та написів-графіті Софії Київської. На сучасному рівні проаналізовано всі наявні джерела та науковий доробок кількох поколінь дослідників собору, запропоновано нову методику його вивчення, висвітлено вагомі результати власних досліджень",  - йдеться у повідомленні.

Крім того, великою кількістю фактів доведено авторський висновок про заснування собору Володимиром Великим у 1011 р. та завершення його Ярославом Мудрим у 1018 р. Це на ціле людське покоління давніше, ніж стверджується радянськими і сучасними російськими істориками. Такий підхід руйнує їх сумнозвісний постулат про Русь як "єдину колиску трьох братніх народів" і стверджує 1000-ліття Русі-України як держави. Собор є прямим свідком того, що державність і культура зародилися в Києві й звідси поширилися теренами Східної Європи як цивілізаційні чинники.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".