У Києві оцифрували Софійський Собор

Лазерне сканування архітектурних пам’яток забезпечує детальний опис поверхонь з точністю до міліметрів.

Про це інформує Національний заповідник "Софія Київська".

"Від початку повномасштабної війни над унікальною національною святинею – Софійським собором – тяжіє щоденна загроза пошкодження або знищення. Оцифрування собору є запорукою його збереження перед лицем короткострокових та довгострокових викликів. У наш час лазерне сканування архітектурних пам'яток стрімко розвинулося і забезпечує детальний опис поверхонь з точністю до міліметрів", - йдеться у новині.

У грудні 2022 року було здійснено сканування київського Софійського собору за підтримки Європейської асоціації архітекторів кафедральних соборів.

Для проєкту використовувався наземний лазерний сканер RIEGL VZ-400 з приєднаною каліброваною камерою Sony.

Українська команда SKEIRON діджиталізувала екстер'єр та інтер'єр собору у понад 800 позиціях сканування всього за один тиждень.

Хмари точок і фотографії можуть бути використані для створення детальних 2D планів або 3D моделей.

Ці дані убезпечать знання про культурну спадщину, дадуть нові можливості для її дослідження, контролю та збереження.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".