На території "Києво-Могилянської академії" проведуть археологічні дослідження

Шукатимуть фундамент Богоявленського собору Києво-Братського монастиря.

Про це повідомляє КМДА.

Розвідувальні археологічні дослідження проведе Центр консервації предметів археології спільно з Інститутом археології НАН України та "Києво-Могилянською академією".

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова наголосила, що пам'ятку "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря" внесли до Переліку об'єктів культурної спадщини міста Києва. А у 2023 році — до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

КМДА інформує, що, ймовірно, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного перенесли. За словами Марини Соловйової, археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили гетьмана.

До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших зразків українських барокових гетьманських храмів. Його зображували на поштових листівках та світлинах.

Цегляний Богоявленський собор пов'язаний з іменами двох видатних діячів української історії – козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи.

Мурований собор спорудили в 1690–1695 роках як головний храм Києво-Братського монастиря. Споруду також згадують у більшості путівників Києвом XIX – початку XX століття, оскільки це був один із найпопулярніших столичних храмів.

 

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.