На території "Києво-Могилянської академії" проведуть археологічні дослідження

Шукатимуть фундамент Богоявленського собору Києво-Братського монастиря.

Про це повідомляє КМДА.

Розвідувальні археологічні дослідження проведе Центр консервації предметів археології спільно з Інститутом археології НАН України та "Києво-Могилянською академією".

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова наголосила, що пам'ятку "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря" внесли до Переліку об'єктів культурної спадщини міста Києва. А у 2023 році — до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

КМДА інформує, що, ймовірно, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного перенесли. За словами Марини Соловйової, археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили гетьмана.

До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших зразків українських барокових гетьманських храмів. Його зображували на поштових листівках та світлинах.

Цегляний Богоявленський собор пов'язаний з іменами двох видатних діячів української історії – козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи.

Мурований собор спорудили в 1690–1695 роках як головний храм Києво-Братського монастиря. Споруду також згадують у більшості путівників Києвом XIX – початку XX століття, оскільки це був один із найпопулярніших столичних храмів.

 

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.