АНОНС: Музей як простір для громадянської освіти

Дискусія "Музей як простір для громадянської освіти" розпочнеться 12 довтня об 12:00.

Національний музей Революції Гідності разом з Європейським центром імені Вергеланда (Норвегія), POLIN – Музеєм історії польських євреїв (Польща) та Центром 22 липня (Норвегія) запрошує на експертну дискусію. Мета заходу – обговорити виклики у сфері громадянської освіти, з якими стикаються музеї в різних країнах Європи, а також окреслити можливі напрями співпраці для подолання їх.

Програма

Вступне слово. Музеї як платформа для громадянської освіти та поширення культури демократії

– Ігор Пошивайло, Національний музей Революції Гідності, Ана Перона Ф'єльдстад, Європейський центр імені Вергеланда (ЄВЦ)

Презентації та експертні обговорення:

– Роль музеїв в інтерпретації складної історії та подолання суспільної травми: досвід України – Леся Онишко, PhD, Національний музей Революції Гідності, Київ, Україна

Дискусія:

Микола Скиба, директор ГО "Агенція культурних стратегій", освітній експерт Українського інституту майбутнього

Тетяна Шептицька, заступник директора Національного історико-культурного заповідника "Биківнянські могили"

– Роль музейних освітніх програм у формуванні національної пам'яті – керівник освітніх програм, Lucja Koch, POLIN Museum, Варшава, Польща

Дискусія:

Олександра Козорог, Українська Гельсінська спілка

Світлана Осіпчук, Музей воєнного дитинства в Україні

– Обговорення складних (дискусійних) питань в освітніх програмах музеїв для школярів – Anne Lene Andersen, Stine Furan, 22nd of July Center, Осло, Норвегія

Дискусія:

Христина Чушак, завідувач кафедри освітньої політики Львівського Інституту післядипломної педагогічної освіти, координатор освітніх програм ЄВЦ

Надія Василишин, координатор усноісторичного напряму та менеджер проєктів Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія терору"

Модератори: Леся Онишко (Національний Музей Революції Гідності), Ірина Сабор (ЄВЦ)

До участі у вебінарі запрошуються музейники, освітяни, культурологи, всі зацікавлені особи.

Подія транслюватиметься наживо українською та англійською мовами. У разі потреби в синхронному перекладі просимо долучатися до події в ZOOM.

 

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.