АНОНС: Музей як простір для громадянської освіти

Дискусія "Музей як простір для громадянської освіти" розпочнеться 12 довтня об 12:00.

Національний музей Революції Гідності разом з Європейським центром імені Вергеланда (Норвегія), POLIN – Музеєм історії польських євреїв (Польща) та Центром 22 липня (Норвегія) запрошує на експертну дискусію. Мета заходу – обговорити виклики у сфері громадянської освіти, з якими стикаються музеї в різних країнах Європи, а також окреслити можливі напрями співпраці для подолання їх.

Програма

Вступне слово. Музеї як платформа для громадянської освіти та поширення культури демократії

– Ігор Пошивайло, Національний музей Революції Гідності, Ана Перона Ф'єльдстад, Європейський центр імені Вергеланда (ЄВЦ)

Презентації та експертні обговорення:

– Роль музеїв в інтерпретації складної історії та подолання суспільної травми: досвід України – Леся Онишко, PhD, Національний музей Революції Гідності, Київ, Україна

Дискусія:

Микола Скиба, директор ГО "Агенція культурних стратегій", освітній експерт Українського інституту майбутнього

Тетяна Шептицька, заступник директора Національного історико-культурного заповідника "Биківнянські могили"

– Роль музейних освітніх програм у формуванні національної пам'яті – керівник освітніх програм, Lucja Koch, POLIN Museum, Варшава, Польща

Дискусія:

Олександра Козорог, Українська Гельсінська спілка

Світлана Осіпчук, Музей воєнного дитинства в Україні

– Обговорення складних (дискусійних) питань в освітніх програмах музеїв для школярів – Anne Lene Andersen, Stine Furan, 22nd of July Center, Осло, Норвегія

Дискусія:

Христина Чушак, завідувач кафедри освітньої політики Львівського Інституту післядипломної педагогічної освіти, координатор освітніх програм ЄВЦ

Надія Василишин, координатор усноісторичного напряму та менеджер проєктів Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія терору"

Модератори: Леся Онишко (Національний Музей Революції Гідності), Ірина Сабор (ЄВЦ)

До участі у вебінарі запрошуються музейники, освітяни, культурологи, всі зацікавлені особи.

Подія транслюватиметься наживо українською та англійською мовами. У разі потреби в синхронному перекладі просимо долучатися до події в ZOOM.

 

Теми

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.