Брежнєва позбавили звання почесного громадянина Дніпра

Генерального секретаря Компартії СРСР Леоніда Брежнєва позбавили звання "Почесний громадянин Дніпра".

Про це повідомив міський голова Дніпра Борис Філатов.

"Леоніда Брежнєва позбавлено звання "Почесного громадянина Дніпра". Бо декомунізацію міста ми теж доведемо до кінця. Хто б що не казав", - йдеться в повідомленні. 

Брежнєву присвоїли звання "Почесний громадянин міста Дніпропетровська" 1979 року, а 2017-го це звання припинило існувати — його замінили на звання "Почесного громадянина міста Дніпра". Попереднє звання визнали таким, що втратило чинність.

При цьому, зазначила міська влада, старого звання можна було позбавити лише у двох випадках: після особистого звернення почесного громадянина або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього.

У травні 2023 року в єдиному реєстрі електронних петицій з'явилася петиція з вимогою позбавити Леоніда Брежнєва звання "Почесний громадянин Дніпра". Потрібної кількості голосів вона не набрала.

Окрім Дніпра, з 1982 року Брежнєв був також почесним громадянином Києва, однак 25 травня 2023 року Київська міськрада позбавила його цього звання.

Леонід Брежнєв — Генеральний секретар ЦК КПРС, учасник Другої світової війни. Тричі Герой Радянського Союзу і двічі  Герой Соціалістичної Праці. Зробив значний внесок у розбудову  Дніпропетровська.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.