Київські митники вилучили сокири часів Русі та козацької доби

Старовинні сокири без топорища з ознаками старовини митники виявили у трьох посилках. Вони були задекларовані як декоративні.

Про це повідомили у Київській митниці, пише Вечірній Київ.

Знахідки спрямували на експертизу до Національного військово-історичного музею України для встановлення належності їх до культурної цінності. Як визначили експерти, три виявлені митниками предмети — автентичні старовинні сокири з кричного заліза, до того ж — археологічного походження.

Виготовлені артефакти за допомогою ручного кування та ковальського зварювання з використанням технологій доіндустріального періоду. У них досі гострі леза, які зберегли первинну конфігурацію, і є сліди часткової реставрації.

Найбільшу з виявлених сокир, довжиною 20,5 см, визначено як сокиру доби козацтва, під умовною назвою "горбач". З одного боку полотна на ній проставлене майстрове клеймо. Вік артефакту — XVI-початок XVII століття. Цю важку робочу сокиру пов'язують з лісорубними або теслярськими роботами.

Дві менших сокири експерти визначили як робочі, теслярські сокири доби Київської Русі — X-XIII століть. Судячи з конструкції сокир (подовжений вирізний обух та відтягнуте донизу лезо), ймовірно, їх могли використовувати також як бойову зброю.

Оскільки дозволу Міністерства культури на вивезення культурних цінностей за кордон не було, знахідки вилучили до винесення судом відповідного рішення.

 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.