На Рівненщині знайшли писанку давньоруського часу

Про це повідомили у Дубенському замку.

Писанка знаходилася в частково дослідженій ямі з фрагментами посуду кінця ХІ - початку ХІІ ст., що перерізала об'єкт Х ст.

На основі аналогій оздоблення й кольористики використаних полив, виріб відноситься до продукції київських ремісників. На думку дослідників такі писанки виготовлялися в майстернях, що спеціалізувалися на виготовленні керамічних полив'яних плиток на підлогу - дорогому і престижному елементі оздоблення багатих садиб і палаців Київської Русі.

У системі дохристиянського світогляду давніх слов'ян яйце втілювало образ джерела народження й оновлення світу. Із розквітом давньоруського ремесла прикрашені яєчка набули значення оберегу від злих духів, своєрідного сувеніру, чи й, можливо, іграшки, що притягує добробут і достаток у дім. Для цього, зокрема, у пустотілу середину писанки було покладено маленьке калатальце, тому вона видавала характерний звук. Зі зміцненням християнства в середині ХІІ ст. писанки перестають виготовляти.

Писанка знайдена в Дубенському замку пов'язана з періодом літописної історії міста Дубен. У той час територію, на якій було збудовано бастіонний замок, займав окольний город, де стояли заможні двори бояр, купців і ремісників, наближених до княжих посадників Дубна, чи й самого князя. Шляхом торгівельних і культурних зв'язків із Києвом писанка потрапила до когось із цих мешканців окольного города.

Такі писанки, особливо в добре збереженому стані, є рідкісною знахідкою на землях Київської Русі.

Завдяки Мельничуку Максиму можна побачити 3D модель найдавнішої писанки на Дубенщині.

А також можна почути, як звучала писанка більш як 900 років тому.