На Рівненщині знайшли писанку давньоруського часу

Під час археологічних шурфувань на території замку князів Острозьких у Дубні в листопаді 2023 р. було знайдено писанку давньоруського часу.

Про це повідомили у Дубенському замку.

Писанка знаходилася в частково дослідженій ямі з фрагментами посуду кінця ХІ - початку ХІІ ст., що перерізала об'єкт Х ст.

На основі аналогій оздоблення й кольористики використаних полив, виріб відноситься до продукції київських ремісників. На думку дослідників такі писанки виготовлялися в майстернях, що спеціалізувалися на виготовленні керамічних полив'яних плиток на підлогу - дорогому і престижному елементі оздоблення багатих садиб і палаців Київської Русі.

У системі дохристиянського світогляду давніх слов'ян яйце втілювало образ джерела народження й оновлення світу. Із розквітом давньоруського ремесла прикрашені яєчка набули значення оберегу від злих духів, своєрідного сувеніру, чи й, можливо, іграшки, що притягує добробут і достаток у дім. Для цього, зокрема, у пустотілу середину писанки було покладено маленьке калатальце, тому вона видавала характерний звук. Зі зміцненням християнства в середині ХІІ ст. писанки перестають виготовляти.

Писанка знайдена в Дубенському замку пов'язана з періодом літописної історії міста Дубен. У той час територію, на якій було збудовано бастіонний замок, займав окольний город, де стояли заможні двори бояр, купців і ремісників, наближених до княжих посадників Дубна, чи й самого князя. Шляхом торгівельних і культурних зв'язків із Києвом писанка потрапила до когось із цих мешканців окольного города.

Такі писанки, особливо в добре збереженому стані, є рідкісною знахідкою на землях Київської Русі.

Завдяки Мельничуку Максиму можна побачити 3D модель найдавнішої писанки на Дубенщині.

А також можна почути, як звучала писанка більш як 900 років тому. 

 

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.