АНОНС: Публічна дискусія "Відстояти Соборність"

Відкрита зустріч-розмову з істориками і військовими "Відстояти Соборність: чому в 1919-му не вдалося, і що робити, щоб вийшло зараз?" відбудеться 22 січня в Києві о 18:00.

Про це інформує Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. 

22 січня будемо відзначати День Соборності України в умовах війни, в якій боремося, щоб відновити цілісність своєї держави. До памʼятної дати запрошуємо на відкриту зустріч-розмову з істориками і військовими, яка відбудеться 22 січня в Києві. 

Говоритимемо:

 - чому соборність (як і державність) вдалося проголосити, але не вдалося відстояти століття тому?

 - чим війна з Росією сьогодні відрізняється від збройного опору українців більшовицькій окупації?

 - чи вчить нас минуле чомусь і що маємо робити, щоб не повторити долю УНР і ЗУНР та не втратити Україну?

 - чи працює досі пропагандистська теза про "різні України", про "Схід і Захід"?

 - що соборність і єдність означають сьогодні?

Запрошені учасники:

Володимир Бірчак, редактор "Історичної правди", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, військовослужбовець ЗСУ,    

Антон Дробович, голова Українського інституту національної памʼяті, військовослужбовець ЗСУ,      

Валентина Піскун, доктор історичних наук, дослідниця української еміграції 1920-х років,

Юрій Сиротюк, політик і громадський діяч, директор аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень", військовослужбовець ЗСУ, 

Василь Яблонський, доктор історичних наук, серед тем його досліджень – діяльність уряду УНР в екзилі та політичний процес у незалежній Україні.   

Також у розмові візьме участь засновник, фронтмен гурту "Тінь Сонця" і військовослужбовець ЗСУ Сергій Василюк, який на завершення заходу виконає для присутніх кілька пісень.

Модеруватиме дискусію співробітник Українського інституту національної памʼяті, історик Іван Стичинський. Розмова не обмежується лише зазначеними вище темами, а присутні матимуть змогу задати учасникам свої питання чи відрефлексувати на почуте. Ми заохочуємо обмін думками, тож долучайтеся.

Коли: 22 січня, початок о 18:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Щоб відвідати подію офлайн, потрібно зареєструватися.

Дискусія також транслюватиметься наживо на ютуб-каналі Українського інституту національної памʼяті та сторінках УІНП й Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану у фейсбуці.

Організатори події: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.