АНОНС: Публічна дискусія "Відстояти Соборність"

Відкрита зустріч-розмову з істориками і військовими "Відстояти Соборність: чому в 1919-му не вдалося, і що робити, щоб вийшло зараз?" відбудеться 22 січня в Києві о 18:00.

Про це інформує Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. 

22 січня будемо відзначати День Соборності України в умовах війни, в якій боремося, щоб відновити цілісність своєї держави. До памʼятної дати запрошуємо на відкриту зустріч-розмову з істориками і військовими, яка відбудеться 22 січня в Києві. 

Говоритимемо:

 - чому соборність (як і державність) вдалося проголосити, але не вдалося відстояти століття тому?

 - чим війна з Росією сьогодні відрізняється від збройного опору українців більшовицькій окупації?

 - чи вчить нас минуле чомусь і що маємо робити, щоб не повторити долю УНР і ЗУНР та не втратити Україну?

 - чи працює досі пропагандистська теза про "різні України", про "Схід і Захід"?

 - що соборність і єдність означають сьогодні?

Запрошені учасники:

Володимир Бірчак, редактор "Історичної правди", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, військовослужбовець ЗСУ,    

Антон Дробович, голова Українського інституту національної памʼяті, військовослужбовець ЗСУ,      

Валентина Піскун, доктор історичних наук, дослідниця української еміграції 1920-х років,

Юрій Сиротюк, політик і громадський діяч, директор аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень", військовослужбовець ЗСУ, 

Василь Яблонський, доктор історичних наук, серед тем його досліджень – діяльність уряду УНР в екзилі та політичний процес у незалежній Україні.   

Також у розмові візьме участь засновник, фронтмен гурту "Тінь Сонця" і військовослужбовець ЗСУ Сергій Василюк, який на завершення заходу виконає для присутніх кілька пісень.

Модеруватиме дискусію співробітник Українського інституту національної памʼяті, історик Іван Стичинський. Розмова не обмежується лише зазначеними вище темами, а присутні матимуть змогу задати учасникам свої питання чи відрефлексувати на почуте. Ми заохочуємо обмін думками, тож долучайтеся.

Коли: 22 січня, початок о 18:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Щоб відвідати подію офлайн, потрібно зареєструватися.

Дискусія також транслюватиметься наживо на ютуб-каналі Українського інституту національної памʼяті та сторінках УІНП й Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану у фейсбуці.

Організатори події: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

 

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".