АНОНС: Публічна дискусія "Відстояти Соборність"

Відкрита зустріч-розмову з істориками і військовими "Відстояти Соборність: чому в 1919-му не вдалося, і що робити, щоб вийшло зараз?" відбудеться 22 січня в Києві о 18:00.

Про це інформує Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. 

22 січня будемо відзначати День Соборності України в умовах війни, в якій боремося, щоб відновити цілісність своєї держави. До памʼятної дати запрошуємо на відкриту зустріч-розмову з істориками і військовими, яка відбудеться 22 січня в Києві. 

Говоритимемо:

 - чому соборність (як і державність) вдалося проголосити, але не вдалося відстояти століття тому?

 - чим війна з Росією сьогодні відрізняється від збройного опору українців більшовицькій окупації?

 - чи вчить нас минуле чомусь і що маємо робити, щоб не повторити долю УНР і ЗУНР та не втратити Україну?

 - чи працює досі пропагандистська теза про "різні України", про "Схід і Захід"?

 - що соборність і єдність означають сьогодні?

Запрошені учасники:

Володимир Бірчак, редактор "Історичної правди", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, військовослужбовець ЗСУ,    

Антон Дробович, голова Українського інституту національної памʼяті, військовослужбовець ЗСУ,      

Валентина Піскун, доктор історичних наук, дослідниця української еміграції 1920-х років,

Юрій Сиротюк, політик і громадський діяч, директор аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень", військовослужбовець ЗСУ, 

Василь Яблонський, доктор історичних наук, серед тем його досліджень – діяльність уряду УНР в екзилі та політичний процес у незалежній Україні.   

Також у розмові візьме участь засновник, фронтмен гурту "Тінь Сонця" і військовослужбовець ЗСУ Сергій Василюк, який на завершення заходу виконає для присутніх кілька пісень.

Модеруватиме дискусію співробітник Українського інституту національної памʼяті, історик Іван Стичинський. Розмова не обмежується лише зазначеними вище темами, а присутні матимуть змогу задати учасникам свої питання чи відрефлексувати на почуте. Ми заохочуємо обмін думками, тож долучайтеся.

Коли: 22 січня, початок о 18:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Щоб відвідати подію офлайн, потрібно зареєструватися.

Дискусія також транслюватиметься наживо на ютуб-каналі Українського інституту національної памʼяті та сторінках УІНП й Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану у фейсбуці.

Організатори події: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

 

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.