АНОНС: Презентація видання "Велика брехня"

31 січня у Києві відбудеться презентація монографії «Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору» історика Андрія Козицького.

Про це інформує Музей Голодомору.

У заході візьме участь автор видання, історик, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Козицький. Всі охочі зможуть взяти в автора автограф. Спеціальним гостем стане народний депутат України, історик Володимир В'ятрович.

Під час зустрічі ми поговоримо про брехню завдовжки 90 років, етапи, які пройшло заперечення Голодомору впродовж 1932–2022 рр., та ті наративи, що їх поширювали раніше й продовжують розповсюджувати тепер противники визнання Голодомору актом геноциду.

Дослідницький матеріал подано в широкому історичному контексті, продемонстровано паралелі між методами й наративами заперечення Голодомору та практикою заперечення інших геноцидів ХХ століття. До сьогодні в українській історіографії не було таких ґрунтовних праць, які б в історичній перспективі аналізували форми, методи та зміст наративів, що заперечують Голодомор.

"Заперечення Голодомору є серйозною перешкодою на шляху включення цього злочину в загальносвітовий канон пам'яті. Водночас систематичне замовчування або заперечення будь-якого зумисного протиправного діяння є продовженням цього злочину, оскільки допомагає винуватцям уникнути справедливого покарання. Крім цього, існує й суспільна шкода від заперечення злочинів, яка полягає в деморалізації суспільства, де зло залишається непокараним. Зважаючи на це, найважливішим мотивом боротьби проти заперечення злочину геноциду є те, що ігнорування, так само як і заперечення історії, призводить до її повторення", - наголошує автор видання Андрій Козицький.

Коли: 31 січня 2024 року о 18:30

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Попередньо потрібно зареєструватися.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.