IN MEMORIAM: Помер релігієзнавець, мистецтвознавець Дмитро Степовик

На 86-му році життя відійшов у засвіти Дмитро Степовик — доктор мистецтвознавства, доктор богословських наук, доктор філософії, дослідник українського сакрального мистецтва й творчості українських майстрів образотворчого мистецтва в діаспорі, довголітній голова Сенату ОУН.

Про це написав на своїй сторінці у Фейсбук митрополит Української Греко-Католицької Церкви Борис Ґудзяк, пише РІСУ.

Дмитро Степовик народився в селі Слободищі Бердичівського району Житомирської області.

Закінчив факультет журналістики Національного університету ім. Тараса Шевченка у 1960 році та аспірантуру з мистецтвознавства в ІМФЕ НАН України у 1970 році. У цьому ж році захистив кандидатську дисертацію з мистецтвознавства, у 1984 — докторську.

У 1990 році Степовик захистив докторську дисертацію з філософії, а через два роки — габілітаційну докторську дисертацію з мистецтвознавства в Мюнхені, в Українському вільному університеті.

Дмитро Власович Степовик досліджував сакральне християнське образотворче мистецтво Середньовіччя та Нової доби XVII-XVIII ст.

Дмитро Степовик був провідним співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, професором і викладачем історії мистецтва Київської православної богословської академії, професором історії культури Українського вільного університету в Мюнхені, членом-кореспондентом НАН України.

Похорон члена-кореспондента НАН України, професора Дмитра Степовика відбудеться у вівторок 30 січня об 11.00. у Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва, бульвар Тараса Шевченка, 20.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.