Музею в Полонному передали 500 артефактів

Полонському історичному музею на Хмельниччині передали близько 500 артефактів, виявлених під час археологічних досліджень восени 2023 року.

Про це розповів керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України кандидат історичних наук" Павло Нечитайло, пише Укрінформ.

"Полонському історичному музею передали 472 предмети з досліджень 2023 року, які поповнять скарбницю музею та матеріальної культури міста Полонного. У розкопі були знайдені матеріали лука-райковецької культури VIII-IX ст., раннього залізного віку, Давньої Русі ХІІ-ХІІІ ст. і дуже потужно представлені матеріали XVII-XVIII ст. Окрім того, передані понад 30 монет, давньоруські прикраси", - зазначив Нечитайло.

Дослідження проводилися у вересні-жовтні 2023 року в історичній частині Полонного, на ділянці по вулиці Переца-Маркіша, 23. Розкоп розміром 10 на 10 м було розбито на ділянці фортечного валу, між кавальєром та костелом Св. Анни. Роботи проводилися завдяки гранту від Українського культурного фонду.

У процесі досліджень зібрано цілу колекцію. Більшість знахідок – це матеріали другої половини XVIІ ст.: цегла, фрагменти кахлів, керамічного та скляного посуду, залізні вироби, кулі, монети, люльки для куріння, гральні фішки.

Також фахівці провели дослідження знайденої в Полонному унікальної свинцевої грамоти, яка датується ХІІ століттям.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.