Музею в Полонному передали 500 артефактів

Полонському історичному музею на Хмельниччині передали близько 500 артефактів, виявлених під час археологічних досліджень восени 2023 року.

Про це розповів керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України кандидат історичних наук" Павло Нечитайло, пише Укрінформ.

"Полонському історичному музею передали 472 предмети з досліджень 2023 року, які поповнять скарбницю музею та матеріальної культури міста Полонного. У розкопі були знайдені матеріали лука-райковецької культури VIII-IX ст., раннього залізного віку, Давньої Русі ХІІ-ХІІІ ст. і дуже потужно представлені матеріали XVII-XVIII ст. Окрім того, передані понад 30 монет, давньоруські прикраси", - зазначив Нечитайло.

Дослідження проводилися у вересні-жовтні 2023 року в історичній частині Полонного, на ділянці по вулиці Переца-Маркіша, 23. Розкоп розміром 10 на 10 м було розбито на ділянці фортечного валу, між кавальєром та костелом Св. Анни. Роботи проводилися завдяки гранту від Українського культурного фонду.

У процесі досліджень зібрано цілу колекцію. Більшість знахідок – це матеріали другої половини XVIІ ст.: цегла, фрагменти кахлів, керамічного та скляного посуду, залізні вироби, кулі, монети, люльки для куріння, гральні фішки.

Також фахівці провели дослідження знайденої в Полонному унікальної свинцевої грамоти, яка датується ХІІ століттям.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.