АНОНС: Презентація спогадів про Голодомор, що вціліли в архіві СБУ

8 лютого у Музеї Голодомору відбудеться презентація археографічного видання – спогадів "33-й рік", автором яких є вчитель з Боярки, що на Київщині, свідок Голодомору Лавро Нечипоренко.

Про це інформує Музей Голодомору. 

Унікальний рукопис, що має детективну історію, пов`язану з діяльністю КДБ та рухом шістдесятників, три роки тому був переданий до Музею Голодомору, і вже кілька місяців представлений в експозиції Зали пам`яті.

А тепер його зможе прочитати кожен охочий, адже музей видав друком спогади як історичне джерело особового походження. Зміст спогадів є важливим для розуміння механізму вчинення геноциду в Києві та в селах Житомирської і Вінницької областей (за сучасним адміністративним поділом).

Частина видання здійснена за сприяння Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія та за кошти Православної церкви України і парафії собору Святого Андрія у Вашингтоні (США).

Уривок з книги "33-й рік" Лавра Нечипоренка

Участь у заході візьмуть:

• Блаженнійший Епіфаній, Предстоятель Православної церкви України, Митрополит Київський і всієї України;

• Леся Гасиджак, в. о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду;

• Роман Молдавський, упорядник видання, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду;

• Олександр Лаврович Нечипоренко, син автора спогадів;

• Ярослав Файзулін, директор Центрального державного історичного архіву України;

• Андрій Ковальов, історик, політолог, дослідник спогадів, речник Генерального штабу Збройних Сил України.

Коли: 8 лютого об 11:30

Де: у Музеї Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3) 

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".