Добудова Музею Голодомору-геноциду за кошти Канади: ВР підтримала проєкт у першому читанні

Верховна Рада прийняла за основу зміни до Закону "Про музеї та музейну справу", що дозволить добудувати Національний музей Голодомору-геноциду коштом Уряду Канади.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

"Сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні ініційовані МКІП зміни до Закону України "Про Музеї та музейну справу" щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду", - йдеться у повідомленні.

Національний музей Голодомору-геноциду отримає наглядову та експертну ради, куди увійдуть представники діаспори та нащадки жертв Голодомору. Також до цих консультативно-дорадчих органів увійдуть представники фахових та наукових груп. У МКІП підкреслюють, що усе це допоможе Музею в своїй роботі впроваджувати найкращі міжнародні практики.

"Це ще один крок до відкриття усього комплексу Музею Голодомору для відвідувачів. Добудова музею має стати як символом незламності українського народу, так і способом донесення правди світу про злочини кремля", – сказав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Як повідомлялося, уряд схвалив ініційовані Міністерством культури та інформаційної політики зміни до Закону України "Про Музеї та музейну справу", які стосуються впровадження сучасних форм організації діяльності в роботі Національного музею Голодомору-геноциду. Він враховує рекомендації канадських партнерів щодо посилення інституційної спроможності Музею та модернізації процесів у музейній сфері.

Також уряд Канади допомагатиме фінансово в реалізації проєкту будівництва Другої черги музею відповідно до домовленостей Президента України Володимира Зеленського та Премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.