Добудова Музею Голодомору-геноциду за кошти Канади: ВР підтримала проєкт у першому читанні

Верховна Рада прийняла за основу зміни до Закону "Про музеї та музейну справу", що дозволить добудувати Національний музей Голодомору-геноциду коштом Уряду Канади.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

"Сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні ініційовані МКІП зміни до Закону України "Про Музеї та музейну справу" щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду", - йдеться у повідомленні.

Національний музей Голодомору-геноциду отримає наглядову та експертну ради, куди увійдуть представники діаспори та нащадки жертв Голодомору. Також до цих консультативно-дорадчих органів увійдуть представники фахових та наукових груп. У МКІП підкреслюють, що усе це допоможе Музею в своїй роботі впроваджувати найкращі міжнародні практики.

"Це ще один крок до відкриття усього комплексу Музею Голодомору для відвідувачів. Добудова музею має стати як символом незламності українського народу, так і способом донесення правди світу про злочини кремля", – сказав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Як повідомлялося, уряд схвалив ініційовані Міністерством культури та інформаційної політики зміни до Закону України "Про Музеї та музейну справу", які стосуються впровадження сучасних форм організації діяльності в роботі Національного музею Голодомору-геноциду. Він враховує рекомендації канадських партнерів щодо посилення інституційної спроможності Музею та модернізації процесів у музейній сфері.

Також уряд Канади допомагатиме фінансово в реалізації проєкту будівництва Другої черги музею відповідно до домовленостей Президента України Володимира Зеленського та Премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

 

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.