Добудова Музею Голодомору-геноциду за кошти Канади: ВР підтримала проєкт у першому читанні

Верховна Рада прийняла за основу зміни до Закону "Про музеї та музейну справу", що дозволить добудувати Національний музей Голодомору-геноциду коштом Уряду Канади.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

"Сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні ініційовані МКІП зміни до Закону України "Про Музеї та музейну справу" щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду", - йдеться у повідомленні.

Національний музей Голодомору-геноциду отримає наглядову та експертну ради, куди увійдуть представники діаспори та нащадки жертв Голодомору. Також до цих консультативно-дорадчих органів увійдуть представники фахових та наукових груп. У МКІП підкреслюють, що усе це допоможе Музею в своїй роботі впроваджувати найкращі міжнародні практики.

"Це ще один крок до відкриття усього комплексу Музею Голодомору для відвідувачів. Добудова музею має стати як символом незламності українського народу, так і способом донесення правди світу про злочини кремля", – сказав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Як повідомлялося, уряд схвалив ініційовані Міністерством культури та інформаційної політики зміни до Закону України "Про Музеї та музейну справу", які стосуються впровадження сучасних форм організації діяльності в роботі Національного музею Голодомору-геноциду. Він враховує рекомендації канадських партнерів щодо посилення інституційної спроможності Музею та модернізації процесів у музейній сфері.

Також уряд Канади допомагатиме фінансово в реалізації проєкту будівництва Другої черги музею відповідно до домовленостей Президента України Володимира Зеленського та Премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

 

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.