АНОНС: виставка "Територія свободи: Майдан"

З 21 лютого до 24 березня у Національному музеї Тараса Шевченка експонуватиметься виставковий проєкт "Територія свободи: Майдан" до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 10-ліття Революції Гідності.

Про це спровістили у Національному музеї Тараса Шевченка.

У рамках проєкту будуть представлені роботи українських художників Петра Бевзи, Матвія Вайсберга, Олексія Белюсенка, Віктора Бистрякова, #Sociopath, Дмитра Доценка, Антона Логова, Максима Мазура, Андрія Підлісного, а також Тараса Шевченка.

У 2014-му реальність сплавила воєдино 200-літній ювілей Тараса Шевченка і Революцію гідності. В лютому снайперська куля, спрямована на Майдан, розсікла модерну українську історію навпіл. А в березні "Борітеся – поборете!" прозвучало не як затерте плакатне гасло, а як об'єднавча сила, спрямована на те, щоб стати на захист усього найдорожчого.

Зараз, після 10-ти років випробувань та викликів, яким ми продовжуємо протистояти кожного дня, ми оглядаємося на точку неповернення – 2014-тий – і бачимо шлях, який був окреслений тоді й яким ми, як громадянське суспільство, йдемо. Його індикаторами, кардіограмою руху є роботи українських митців.

Учасники виставки – представники різних поколінь – були або учасниками подій Революції Гідності й безпосередніми свідками того, як стояв Майдан, або ж звернулись до них у своїй художній практиці. Там був і Тарас Шевченко – як автор декламованих на Майдані поезій і як інтерпретований у той чи інший спосіб образ натхненника спротиву імперським зазіханням росії. Тож для цих художників центробіжним є Шевченків концепт свободи, яка потребує оприявлення і захисту.

Пропонований вашій увазі проєкт складається з трьох частин: "ШЛЯХ – ОПІР", "СПОСІБ – ЖЕРТОВНІСТЬ", "МЕТА – СВОБОДА", що пропонують аудиторії поміркувати про власну "територію свободи".

Куратори - Тетяна Чуйко, кандидат мистецтвознавства, заступник директора Національного музею Тараса Шевченка; Дмитро Доценко, художник, викладач кафедри живопису і композиції НАОМА.

Партнери – Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – музей Революції гідності, БІМБА Production.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.