АНОНС: виставка "Територія свободи: Майдан"

З 21 лютого до 24 березня у Національному музеї Тараса Шевченка експонуватиметься виставковий проєкт "Територія свободи: Майдан" до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 10-ліття Революції Гідності.

Про це спровістили у Національному музеї Тараса Шевченка.

У рамках проєкту будуть представлені роботи українських художників Петра Бевзи, Матвія Вайсберга, Олексія Белюсенка, Віктора Бистрякова, #Sociopath, Дмитра Доценка, Антона Логова, Максима Мазура, Андрія Підлісного, а також Тараса Шевченка.

У 2014-му реальність сплавила воєдино 200-літній ювілей Тараса Шевченка і Революцію гідності. В лютому снайперська куля, спрямована на Майдан, розсікла модерну українську історію навпіл. А в березні "Борітеся – поборете!" прозвучало не як затерте плакатне гасло, а як об'єднавча сила, спрямована на те, щоб стати на захист усього найдорожчого.

Зараз, після 10-ти років випробувань та викликів, яким ми продовжуємо протистояти кожного дня, ми оглядаємося на точку неповернення – 2014-тий – і бачимо шлях, який був окреслений тоді й яким ми, як громадянське суспільство, йдемо. Його індикаторами, кардіограмою руху є роботи українських митців.

Учасники виставки – представники різних поколінь – були або учасниками подій Революції Гідності й безпосередніми свідками того, як стояв Майдан, або ж звернулись до них у своїй художній практиці. Там був і Тарас Шевченко – як автор декламованих на Майдані поезій і як інтерпретований у той чи інший спосіб образ натхненника спротиву імперським зазіханням росії. Тож для цих художників центробіжним є Шевченків концепт свободи, яка потребує оприявлення і захисту.

Пропонований вашій увазі проєкт складається з трьох частин: "ШЛЯХ – ОПІР", "СПОСІБ – ЖЕРТОВНІСТЬ", "МЕТА – СВОБОДА", що пропонують аудиторії поміркувати про власну "територію свободи".

Куратори - Тетяна Чуйко, кандидат мистецтвознавства, заступник директора Національного музею Тараса Шевченка; Дмитро Доценко, художник, викладач кафедри живопису і композиції НАОМА.

Партнери – Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – музей Революції гідності, БІМБА Production.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.