АНОНС: Національний музей Тараса Шевченка запрошує на екскурсію

Тематична екскурсія «Історія навколо палацу» відбудеться 7 травня о 12:00

Майже 200-літній будинок, в якому зараз розташований музей Шевченка, пережив війни, перебудови та революції. В ньому жили військові, політики і промисловці. Тут укладали мільйонні угоди, зберігали мистецькі шедеври та лікували поранених. Тож маєток однієї з найбагатших український родин того часу - Терещенків - зберігає чимало захоплюючих історій, якими ми хочемо з вами поділитися.

На екскурсії ви дізнаєтесь:

- як і коли на карті з'явився один із найкращих будинків Києва

- ким були його власники та хто автор унікальних розписів у вестибюлі палацу

- що сталося з будинком під час жовтневого перевороту 1917 року і двох світових воєн

- коли маєток Терещенка перетворився на музей Тараса Шевченка

Коли та о котрій: 7 травня о 12:00

Вартість: 200 грн з особи

Адреса: бульвар Тараса Шевченка, 12

Щоб зареєструватися на екскурсію переходьте за посиланням

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.