В Росії хочуть запровадити День пам'яті жертв геноциду радянського народу

В Росії може з'явитися нова офіційна дата - День пам'яті жертв геноциду радянського народу.

Про це пише низка російських ЗМІ.

Зазначають, що законопроєкт знаходиться на стадії розробки, і депутати ще не визначилися з датою. Це може бути 19 квітня — цього дня 1943 року вийшов указ про покарання нацистів, винних у вбивствах та катуваннях радянських громадян. Або 8 лютого — 1946 року цього дня обвинувач від СРСР Роман Руденко виступив із вступною промовою на Нюрнберзькому процесі.

Про те, що під час Другої світової війни від геноциду постраждали не лише євреї, а й громадяни Радянського Союзу, у російських політичних та наукових колах почали говорити лише нещодавно.

У 2023 році Слідчий комітет РФ почав доводити геноцид радянського народу у Калузької області. У лютому 2024 року суд визнав геноцидом народів СРСР злочини нацистів у Курській області. А в березні 2023 року Держдума ухвалила заяву про визнання геноциду народів СРСР у 1941-1945 роках.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.