В Росії виставили на аукціон картину Івана Айвазовського, яку Україна оголосила в міжнародний розшук

У Росії виставили на аукціон картину художника Івана Айвазовського "Місячна ніч", яку незаконно передали у Сімферопольський художній музей на початку російської окупації Криму у 2014 році.

Про це повідомив ексзаступник генпрокурора, колишній прокурор АР Крим Гюндуз Мамедов, передає "Українська правда".

Мамедов нагадав, що у 2017 році за поданням прокуратури Криму Інтерпол оголосив 52 картини, передані в окупований Крим, у міжнародний розшук.

"Таким чином РФ відкрито нехтує міжнародним правом, адже згідно з Конвенцією ЮНЕСКО 1970 року – вивезення культурних цінностей й передача права власності є забороненою",  підкреслив Мамедов.

Повідомлення про те, що "Місячна ніч" стане основним лотом аукціону, що пройде в Московському аукціонному домі 18 лютого, з'явилися в російських ЗМІ. Там зазначають, що перед продажем картину оцінюють в 100 млн рублей (приблизно 1,09 млн доларів).

Крім роботи Айвазовського, на продаж виставлять 123 роботи митців XVIII-XX століть. Серед них, шість робіт Іллі Рєпіна, роботи Ісаака Левітана, Василя Верещагіна, Миколи Реріха.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.