У Львові оголосили архітектурний конкурс на відбудову музею Шухевича

у Львові оголосили Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на відбудову Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича після атаки "шахедів".

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Мета конкурсу – пошук найкращого проєктного рішення відновлення музею, а також розвитку прилеглої території із формуванням нового рекреаційно-меморіального простору імені Романа Шухевича. 

"Ми зібрали всю можливу документацію щодо музею, експозицію, як вона виглядала, важливі елементи, в тому числі криївку, яку ми хочемо відтворити в оригінальному вигляді. Ми хочемо максимально автентики тут зберегти. Зокрема для цього зберегли автентичну цеглу, яку вдалося неушкодженою забрати з місця обстрілу. ", — каже головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Зареєструватися на конкурс можна з 5 березня і до 17:00 25 березня 2024 року за посиланням. Подати конкурсний проєкт можна до 17:00 6 травня 2024 року. В травні журі визначить переможців конкурсу.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня внаслідок атаки "шахедів" музей-садибу Романа Шухевича, який розташований у Львові та Білогорщі вщент згорів.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.