У Львові оголосили архітектурний конкурс на відбудову музею Шухевича

у Львові оголосили Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на відбудову Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича після атаки "шахедів".

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Мета конкурсу – пошук найкращого проєктного рішення відновлення музею, а також розвитку прилеглої території із формуванням нового рекреаційно-меморіального простору імені Романа Шухевича. 

"Ми зібрали всю можливу документацію щодо музею, експозицію, як вона виглядала, важливі елементи, в тому числі криївку, яку ми хочемо відтворити в оригінальному вигляді. Ми хочемо максимально автентики тут зберегти. Зокрема для цього зберегли автентичну цеглу, яку вдалося неушкодженою забрати з місця обстрілу. ", — каже головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Зареєструватися на конкурс можна з 5 березня і до 17:00 25 березня 2024 року за посиланням. Подати конкурсний проєкт можна до 17:00 6 травня 2024 року. В травні журі визначить переможців конкурсу.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня внаслідок атаки "шахедів" музей-садибу Романа Шухевича, який розташований у Львові та Білогорщі вщент згорів.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.