У Львові оголосили архітектурний конкурс на відбудову музею Шухевича

у Львові оголосили Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на відбудову Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича після атаки "шахедів".

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Мета конкурсу – пошук найкращого проєктного рішення відновлення музею, а також розвитку прилеглої території із формуванням нового рекреаційно-меморіального простору імені Романа Шухевича. 

"Ми зібрали всю можливу документацію щодо музею, експозицію, як вона виглядала, важливі елементи, в тому числі криївку, яку ми хочемо відтворити в оригінальному вигляді. Ми хочемо максимально автентики тут зберегти. Зокрема для цього зберегли автентичну цеглу, яку вдалося неушкодженою забрати з місця обстрілу. ", — каже головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Зареєструватися на конкурс можна з 5 березня і до 17:00 25 березня 2024 року за посиланням. Подати конкурсний проєкт можна до 17:00 6 травня 2024 року. В травні журі визначить переможців конкурсу.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня внаслідок атаки "шахедів" музей-садибу Романа Шухевича, який розташований у Львові та Білогорщі вщент згорів.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.