Музею в Полонному передали 500 артефактів

Полонському історичному музею на Хмельниччині передали близько 500 артефактів, виявлених під час археологічних досліджень восени 2023 року.

Про це розповів керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України кандидат історичних наук" Павло Нечитайло, пише Укрінформ.

"Полонському історичному музею передали 472 предмети з досліджень 2023 року, які поповнять скарбницю музею та матеріальної культури міста Полонного. У розкопі були знайдені матеріали лука-райковецької культури VIII-IX ст., раннього залізного віку, Давньої Русі ХІІ-ХІІІ ст. і дуже потужно представлені матеріали XVII-XVIII ст. Окрім того, передані понад 30 монет, давньоруські прикраси", - зазначив Нечитайло.

Дослідження проводилися у вересні-жовтні 2023 року в історичній частині Полонного, на ділянці по вулиці Переца-Маркіша, 23. Розкоп розміром 10 на 10 м було розбито на ділянці фортечного валу, між кавальєром та костелом Св. Анни. Роботи проводилися завдяки гранту від Українського культурного фонду.

У процесі досліджень зібрано цілу колекцію. Більшість знахідок – це матеріали другої половини XVIІ ст.: цегла, фрагменти кахлів, керамічного та скляного посуду, залізні вироби, кулі, монети, люльки для куріння, гральні фішки.

Також фахівці провели дослідження знайденої в Полонному унікальної свинцевої грамоти, яка датується ХІІ століттям.

 

Мальтійський лицар – в оперативній розробці нквс

"Протягом кількох місяців у Парижі існує організована Токаржевським таємна організація під назвою «Орден Св. Юра» (ім’я Петлюри). Ця організація… налічує близько 20 осіб… Мета організації достеменно не з’ясована. Кажуть, що цим таємним товариством керував Василь Вишиваний…"

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?