Через атаку "Шахедів" згорів музей Шухевича у Львові

У день народження Степана Бандери росіяни повністю знищили музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Львові.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

Вранці 1 січня у Білогорщі на околиці Львова через падіння уламків "Шахеда" виникла пожежа у Меморіальному музеї Романа Шухевича. Будівля зруйнована повністю.

Втрачені меморіальні речі Романа Шухевича: стіл, крісла, фотель, фортепіано, а також погруддя Романа Шухевича авторства Михайла Черешньовського та скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька. Решта близько 600 одиниць експонатів від початку повномасштабної війни перенесли в інше місце, вони у безпеці.

Збитки – 2 мільйони 258 тисяч гривень. Це лише вартість будівлі. Збитки через втрачене майно ще підраховують.

Садовий додав, що цієї ночі ворог також поцілив в інший об'єкт національної памʼяті у Львові: в університет в Дублянах, де 100 років тому вчився Степан Бандера.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

Музей відкрили у 2001 році за сприяння та фінансової підтримки Товариства вояків УПА в США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки.

На першому поверсі музею розміщувалися п'ять тематичних зал, де були представлені світлини та документи про різні періоди життя та діяльність Романа Шухевича. Експозиція другого поверху (сходи, криївка, житлова кімната) відтворювала побут часів перебування головнокомандувача УПА на цій підпільній квартирі (весна 1948 – початок 1950) і була головним меморіальним об'єктом музею.

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.