АНОНС: виставка "Територія свободи: Майдан"

З 21 лютого до 24 березня у Національному музеї Тараса Шевченка експонуватиметься виставковий проєкт "Територія свободи: Майдан" до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 10-ліття Революції Гідності.

Про це спровістили у Національному музеї Тараса Шевченка.

У рамках проєкту будуть представлені роботи українських художників Петра Бевзи, Матвія Вайсберга, Олексія Белюсенка, Віктора Бистрякова, #Sociopath, Дмитра Доценка, Антона Логова, Максима Мазура, Андрія Підлісного, а також Тараса Шевченка.

У 2014-му реальність сплавила воєдино 200-літній ювілей Тараса Шевченка і Революцію гідності. В лютому снайперська куля, спрямована на Майдан, розсікла модерну українську історію навпіл. А в березні "Борітеся – поборете!" прозвучало не як затерте плакатне гасло, а як об'єднавча сила, спрямована на те, щоб стати на захист усього найдорожчого.

Зараз, після 10-ти років випробувань та викликів, яким ми продовжуємо протистояти кожного дня, ми оглядаємося на точку неповернення – 2014-тий – і бачимо шлях, який був окреслений тоді й яким ми, як громадянське суспільство, йдемо. Його індикаторами, кардіограмою руху є роботи українських митців.

Учасники виставки – представники різних поколінь – були або учасниками подій Революції Гідності й безпосередніми свідками того, як стояв Майдан, або ж звернулись до них у своїй художній практиці. Там був і Тарас Шевченко – як автор декламованих на Майдані поезій і як інтерпретований у той чи інший спосіб образ натхненника спротиву імперським зазіханням росії. Тож для цих художників центробіжним є Шевченків концепт свободи, яка потребує оприявлення і захисту.

Пропонований вашій увазі проєкт складається з трьох частин: "ШЛЯХ – ОПІР", "СПОСІБ – ЖЕРТОВНІСТЬ", "МЕТА – СВОБОДА", що пропонують аудиторії поміркувати про власну "територію свободи".

Куратори - Тетяна Чуйко, кандидат мистецтвознавства, заступник директора Національного музею Тараса Шевченка; Дмитро Доценко, художник, викладач кафедри живопису і композиції НАОМА.

Партнери – Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – музей Революції гідності, БІМБА Production.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.