АНОНС: виставка "Територія свободи: Майдан"

З 21 лютого до 24 березня у Національному музеї Тараса Шевченка експонуватиметься виставковий проєкт "Територія свободи: Майдан" до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 10-ліття Революції Гідності.

Про це спровістили у Національному музеї Тараса Шевченка.

У рамках проєкту будуть представлені роботи українських художників Петра Бевзи, Матвія Вайсберга, Олексія Белюсенка, Віктора Бистрякова, #Sociopath, Дмитра Доценка, Антона Логова, Максима Мазура, Андрія Підлісного, а також Тараса Шевченка.

У 2014-му реальність сплавила воєдино 200-літній ювілей Тараса Шевченка і Революцію гідності. В лютому снайперська куля, спрямована на Майдан, розсікла модерну українську історію навпіл. А в березні "Борітеся – поборете!" прозвучало не як затерте плакатне гасло, а як об'єднавча сила, спрямована на те, щоб стати на захист усього найдорожчого.

Зараз, після 10-ти років випробувань та викликів, яким ми продовжуємо протистояти кожного дня, ми оглядаємося на точку неповернення – 2014-тий – і бачимо шлях, який був окреслений тоді й яким ми, як громадянське суспільство, йдемо. Його індикаторами, кардіограмою руху є роботи українських митців.

Учасники виставки – представники різних поколінь – були або учасниками подій Революції Гідності й безпосередніми свідками того, як стояв Майдан, або ж звернулись до них у своїй художній практиці. Там був і Тарас Шевченко – як автор декламованих на Майдані поезій і як інтерпретований у той чи інший спосіб образ натхненника спротиву імперським зазіханням росії. Тож для цих художників центробіжним є Шевченків концепт свободи, яка потребує оприявлення і захисту.

Пропонований вашій увазі проєкт складається з трьох частин: "ШЛЯХ – ОПІР", "СПОСІБ – ЖЕРТОВНІСТЬ", "МЕТА – СВОБОДА", що пропонують аудиторії поміркувати про власну "територію свободи".

Куратори - Тетяна Чуйко, кандидат мистецтвознавства, заступник директора Національного музею Тараса Шевченка; Дмитро Доценко, художник, викладач кафедри живопису і композиції НАОМА.

Партнери – Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – музей Революції гідності, БІМБА Production.

 

Постріл у самого себе. Містерія Миколи Хвильового

Запросив до себе друзів – Олеся Досвітнього й Миколу Куліша. І, сказавши, що зараз покаже, як у сьогоднішніх умовах має творити пролетарський письменник, вийшов у свою кімнату. Пролунав постріл. Це сталося 13 травня 1933 року.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.