IN MEMORIAM: Помер член правління Спілки поляків України Станіслав Пантелюк

Станіслав Пантелюк був активістом польсько-українського діалогу, головним редактором видання "Київський Щоденник".

Про це повідомили рідні Станіслава Пантелюка.

Станіслав Пантелюк був головним редактором польськомовного двотижневика "Київський Щоденник" ("Dziennik Kijowski"), який виходить у Києві з 1992 року. Він також був членом правління Спілки поляків України. У 2024 р. Посол Республіки Польща в Україні Ярослав Гузи вручив йому Золотий хрест заслуги, наданий за тривалу й віддану громадську діяльність. У 2008-му Станіслав Пантелюк отримав відзнаку "Заслужений для польської культури".

Він народився 9 грудня 1945 року у Казахстані, в тодішній Семипалатинській області, куди радянська влада вивезла його батьків – у 1940-му із Косова на Прикарпатті, де жили, вони потрапили до Старобільська в Луганській області, а в 1941 році – до Чарська в Казахстані.

Станіслав Пантелюк закінчив польську філологію у Вільнюсі. Працював, зокрема, екскурсоводом і перекладачем. Із 1971 року жив у Києві. Брав активну участь у житті польської громади. У 1992-му очолив редакцію газети "Київський Щоденник".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.