IN MEMORIAM: Помер політик і громадський діяч Ігор Юхновський

У віці 98 років відійшов у вічність перший голова Українського інституту національної пам'яті Ігор Юхновський.

Сумну звістку повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Помер Ігор Рафаїлович Юхновський. Світла, добра, мудра людина. Творець України та обличчя незалежності", – написав Садовий.

Ігор Юхновський – український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор та академік Національної академії наук України. Народився 1 вересня 1925 року на Рівненщині.

Саме йому належить ідея референдуму 1 грудня 1991 року, який закріпив Незалежність України. Також Ігор Юхновський був першим головою опікунської ради відродженого в Україні Пласту.

"Помер перший голова Опікунської ради відродженого в Україні Пласт - український скаутинг. Ще в кінці 1989 року він зібрав велику групу авторитетних громадських діячів (від тоді очільника міського комсомолу до майбутнього голови соціал-націоналістичної партії). Зібрав в опікунську раду, щоб запустити максимально легальний процес відродження Пласту", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Юзич.

Він був народним депутатом І – IV скликань Верховної Ради й очолював опозицію як Голова Народної Ради.

У 1991 році Ігор Юхновський був кандидатом у президенти України, але набрав 1,74% голосів. У період з жовтня 1992 до 1993 року він працював на посаді першого віцепрем'єр-міністра України.

За президентства Віктора Ющенка Юхновський керував Українським інститутом національної пам'яті.

У Львові Юхновський створив Львівську наукову школу статистичної фізики, відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

У 1990 році на його основі створили Інститут фізики конденсованих систем НАН України.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".