IN MEMORIAM: Помер політик і громадський діяч Ігор Юхновський

У віці 98 років відійшов у вічність перший голова Українського інституту національної пам'яті Ігор Юхновський.

Сумну звістку повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Помер Ігор Рафаїлович Юхновський. Світла, добра, мудра людина. Творець України та обличчя незалежності", – написав Садовий.

Ігор Юхновський – український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор та академік Національної академії наук України. Народився 1 вересня 1925 року на Рівненщині.

Саме йому належить ідея референдуму 1 грудня 1991 року, який закріпив Незалежність України. Також Ігор Юхновський був першим головою опікунської ради відродженого в Україні Пласту.

"Помер перший голова Опікунської ради відродженого в Україні Пласт - український скаутинг. Ще в кінці 1989 року він зібрав велику групу авторитетних громадських діячів (від тоді очільника міського комсомолу до майбутнього голови соціал-націоналістичної партії). Зібрав в опікунську раду, щоб запустити максимально легальний процес відродження Пласту", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Юзич.

Він був народним депутатом І – IV скликань Верховної Ради й очолював опозицію як Голова Народної Ради.

У 1991 році Ігор Юхновський був кандидатом у президенти України, але набрав 1,74% голосів. У період з жовтня 1992 до 1993 року він працював на посаді першого віцепрем'єр-міністра України.

За президентства Віктора Ющенка Юхновський керував Українським інститутом національної пам'яті.

У Львові Юхновський створив Львівську наукову школу статистичної фізики, відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

У 1990 році на його основі створили Інститут фізики конденсованих систем НАН України.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".