IN MEMORIAM: Помер політик і громадський діяч Ігор Юхновський

У віці 98 років відійшов у вічність перший голова Українського інституту національної пам'яті Ігор Юхновський.

Сумну звістку повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Помер Ігор Рафаїлович Юхновський. Світла, добра, мудра людина. Творець України та обличчя незалежності", – написав Садовий.

Ігор Юхновський – український фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор та академік Національної академії наук України. Народився 1 вересня 1925 року на Рівненщині.

Саме йому належить ідея референдуму 1 грудня 1991 року, який закріпив Незалежність України. Також Ігор Юхновський був першим головою опікунської ради відродженого в Україні Пласту.

"Помер перший голова Опікунської ради відродженого в Україні Пласт - український скаутинг. Ще в кінці 1989 року він зібрав велику групу авторитетних громадських діячів (від тоді очільника міського комсомолу до майбутнього голови соціал-націоналістичної партії). Зібрав в опікунську раду, щоб запустити максимально легальний процес відродження Пласту", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Юзич.

Він був народним депутатом І – IV скликань Верховної Ради й очолював опозицію як Голова Народної Ради.

У 1991 році Ігор Юхновський був кандидатом у президенти України, але набрав 1,74% голосів. У період з жовтня 1992 до 1993 року він працював на посаді першого віцепрем'єр-міністра України.

За президентства Віктора Ющенка Юхновський керував Українським інститутом національної пам'яті.

У Львові Юхновський створив Львівську наукову школу статистичної фізики, відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

У 1990 році на його основі створили Інститут фізики конденсованих систем НАН України.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.