"Україна без нього була б інакшою". Пам'яті Ігоря Юхновського

Вічна пам'ять Ігореві Рафаїловичу Юхновському. Людині, яка залишила глибочезний слід у житті кожного з нас, навіть тих, хто про це не здогадується. Бо Україна без нього була б точно інакшою.

 

Вічна пам'ять Ігореві Рафаїловичу Юхновському. Людині, яка залишила глибочезний слід у житті кожного з нас, навіть тих, хто про це не здогадується. Бо Україна без нього була б точно інакшою.

Для мене цей відчутний слід почався з Малої академії наук у Львові, першим президентом якої був саме Юхновський. Вже тоді, на самісінькому початку 90-х це прізвище вимовлялося так, ніби в ньому кожна літера була великою. І рівень львівської МАН був надзвичайно високим...

Навіть я, яка ходила на секцію української філології, розуміла, якою величезною була роль Ігоря Рафаїловича в тому, щоб мала академія насправді була не малою, а дуже серйозною. Щоб для нас викладали та керували нашими дослідженнями серйозні науковці з Львівського університету. Щоб до нас, шнурків-старшокласників, ставилися серйозно і з повагою. Він до всіх ставився серйозно і з повагою.

І в науці, і в політиці, і у громадській діяльності Юхновський був завжди - величина. І завжди - моральний авторитет.

Очолив "Меморіал". Доклався до створення Товариства української мови (тепер - "Просвіта") та Народного Руху. Очолив Народну Раду - першу українську парламентську опозицію (більшість тоді була комуністична). Був одним із архітекторів нашої незалежності. Як голова парламентського комітету з питань науки і освіти, допомагав відродити Києво-Могилянську академію. Створив Інститут національної пам'яті.

Він не був борцем-трибуном, не вигукував, не скандалив, не шукав популярності, не ганявся за всенародною любов'ю. Інтелектуал, фізик-теоретик, він був майстром витонченого аргументу. Вмів складне пояснити так просто, щоб було зрозуміло кожному, і нікого не принизити. Будучи фізиком, він щиро вірив у Бога. Будучи науковцем, розумів і цінував значення суспільних наук, гуманітаристики та духовності. Він умів знаходити компроміси, але ніколи не йшов на компроміси щодо засадничих принципів та цінностей.

Йому боліла неграмотність і некомпетентність - від людей, які заповнюють бюлетені на виборах, до очільників держави. Він поважав тяглість традицій і творив новації - не бачачи в них суперечності, як це часто роблять зараз.

Справді, велика людина. ЮХНОВСЬКИЙ. Дуже сумно, коли такі люди йдуть від нас.

Олександр Алфьоров: Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

Наталя Старченко: Релігійна толерантність чи рівність конфесій?

Акт Варшавської конфедерації не містив згадки про панівне становище католицької церкви, а проголошував необхідність збереження миру між різними конфесіями та відмову від уживання сили з релігійної причини. Це й дало підставу частині істориків твердити, що в Речі Посполитій формально була проголошена рівність церков. Прийнято уважати, що вона була порушена на початку XVII століття, коли король Сигізмунд ІІІ Ваза відмовився на вимогу шляхти підтвердити Варшавську конфедерацію.

Юрій Юзич: "Треба за зброю братись". Ідентифіковано учасника бою під Крутами Михайла Баталина

Ідентифіковано ще одного учасника бою під Крутами. Добровольця студентського куреня Січових Стрільців Михайла Баталина. У січні 1918 року – учня 8-го класу 2-ї української гімназії в Києві. Досі з документів гімназії було відомо, що такий учень був. Лише прізвище та ім'я. Та припущення, що він був під Крутами разом із своїми однокласниками. А виявилось, що він ще залишив дуже докладні спогади, авторство яких не було належно ідентифікованим.

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.