"Україна без нього була б інакшою". Пам'яті Ігоря Юхновського

Вічна пам'ять Ігореві Рафаїловичу Юхновському. Людині, яка залишила глибочезний слід у житті кожного з нас, навіть тих, хто про це не здогадується. Бо Україна без нього була б точно інакшою.

 

Вічна пам'ять Ігореві Рафаїловичу Юхновському. Людині, яка залишила глибочезний слід у житті кожного з нас, навіть тих, хто про це не здогадується. Бо Україна без нього була б точно інакшою.

Для мене цей відчутний слід почався з Малої академії наук у Львові, першим президентом якої був саме Юхновський. Вже тоді, на самісінькому початку 90-х це прізвище вимовлялося так, ніби в ньому кожна літера була великою. І рівень львівської МАН був надзвичайно високим...

Навіть я, яка ходила на секцію української філології, розуміла, якою величезною була роль Ігоря Рафаїловича в тому, щоб мала академія насправді була не малою, а дуже серйозною. Щоб для нас викладали та керували нашими дослідженнями серйозні науковці з Львівського університету. Щоб до нас, шнурків-старшокласників, ставилися серйозно і з повагою. Він до всіх ставився серйозно і з повагою.

І в науці, і в політиці, і у громадській діяльності Юхновський був завжди - величина. І завжди - моральний авторитет.

Очолив "Меморіал". Доклався до створення Товариства української мови (тепер - "Просвіта") та Народного Руху. Очолив Народну Раду - першу українську парламентську опозицію (більшість тоді була комуністична). Був одним із архітекторів нашої незалежності. Як голова парламентського комітету з питань науки і освіти, допомагав відродити Києво-Могилянську академію. Створив Інститут національної пам'яті.

Він не був борцем-трибуном, не вигукував, не скандалив, не шукав популярності, не ганявся за всенародною любов'ю. Інтелектуал, фізик-теоретик, він був майстром витонченого аргументу. Вмів складне пояснити так просто, щоб було зрозуміло кожному, і нікого не принизити. Будучи фізиком, він щиро вірив у Бога. Будучи науковцем, розумів і цінував значення суспільних наук, гуманітаристики та духовності. Він умів знаходити компроміси, але ніколи не йшов на компроміси щодо засадничих принципів та цінностей.

Йому боліла неграмотність і некомпетентність - від людей, які заповнюють бюлетені на виборах, до очільників держави. Він поважав тяглість традицій і творив новації - не бачачи в них суперечності, як це часто роблять зараз.

Справді, велика людина. ЮХНОВСЬКИЙ. Дуже сумно, коли такі люди йдуть від нас.

Юрій Рудницький: Перепросин більше не буде

Тепер, коли буря в склянці води між офіційними Києвом і Варшавою більш-менш вляглася; коли польські і українські діячі (принаймні хто хотів) повернули на знак солідарності з лідерами своїх країн ритуальні "брязкальця" туди, звідки вони їх, з приводу чи без нього, в різний час отримали; коли, нарешті, завершився самміт НАТО в Анкарі - можна спокійно обміркувати те, що сталося і як із цим жити далі...

Олексій Мустафін: Радіоперехват. Кому і навіщо знадобилася легенда про "безхмарне небо над Іспанією"

Історію громадянської війни 1936-1938 років в Іспанії зазвичай починають із виступу військових проти цивільного уряду "Народного фронту", чия політика викликала невдоволення консервативно налаштованих верств іспанського суспільства та церкви. Для уряду це, звісно, був заколот. Але його учасники воліли іменувати події "національним повстанням" - звідси й визначення сторін війни як націоналістів та республіканців.

Ігор Набитович: "Виконавець слова. Яків Оренштайн". Огляд книжки Івана Монолатія

Книжка "Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики" історика Івана Монолатія увійшла в довгий список номінантів на премію "Зустріч" 2026 року в категорії літератури нонфікшн, опублікованих у 2024–2025 роках.

Олексій Мустафін: Переклад з минулого. Codex Cumanicus - ключ до вітчизняної історії

11 липня 1303 року – особливий день в календарі кримської, та й української історії загалом. Адже саме ця – не по-середньовічному точна - дата зазначена на першій сторінці так званого Codex Cumanicus - або ж "Кипчацького кодексу" - унікальної збірки рукописних текстів з колекції венеційської бібліотеки Святого Марка.