"Україна без нього була б інакшою". Пам'яті Ігоря Юхновського

Вічна пам'ять Ігореві Рафаїловичу Юхновському. Людині, яка залишила глибочезний слід у житті кожного з нас, навіть тих, хто про це не здогадується. Бо Україна без нього була б точно інакшою.

Для мене цей відчутний слід почався з Малої академії наук у Львові, першим президентом якої був саме Юхновський. Вже тоді, на самісінькому початку 90-х це прізвище вимовлялося так, ніби в ньому кожна літера була великою. І рівень львівської МАН був надзвичайно високим...

Навіть я, яка ходила на секцію української філології, розуміла, якою величезною була роль Ігоря Рафаїловича в тому, щоб мала академія насправді була не малою, а дуже серйозною. Щоб для нас викладали та керували нашими дослідженнями серйозні науковці з Львівського університету. Щоб до нас, шнурків-старшокласників, ставилися серйозно і з повагою. Він до всіх ставився серйозно і з повагою.

І в науці, і в політиці, і у громадській діяльності Юхновський був завжди - величина. І завжди - моральний авторитет.

Очолив "Меморіал". Доклався до створення Товариства української мови (тепер - "Просвіта") та Народного Руху. Очолив Народну Раду - першу українську парламентську опозицію (більшість тоді була комуністична). Був одним із архітекторів нашої незалежності. Як голова парламентського комітету з питань науки і освіти, допомагав відродити Києво-Могилянську академію. Створив Інститут національної пам'яті.

Він не був борцем-трибуном, не вигукував, не скандалив, не шукав популярності, не ганявся за всенародною любов'ю. Інтелектуал, фізик-теоретик, він був майстром витонченого аргументу. Вмів складне пояснити так просто, щоб було зрозуміло кожному, і нікого не принизити. Будучи фізиком, він щиро вірив у Бога. Будучи науковцем, розумів і цінував значення суспільних наук, гуманітаристики та духовності. Він умів знаходити компроміси, але ніколи не йшов на компроміси щодо засадничих принципів та цінностей.

Йому боліла неграмотність і некомпетентність - від людей, які заповнюють бюлетені на виборах, до очільників держави. Він поважав тяглість традицій і творив новації - не бачачи в них суперечності, як це часто роблять зараз.

Справді, велика людина. ЮХНОВСЬКИЙ. Дуже сумно, коли такі люди йдуть від нас.