У Львові вшанують вояків дивізії "Галичина"

28 квітня відзначатимуть 81-шу річницю створення дивізії "Галичина".

Про це повідомив заступник голови Галицького Братства вояків дивізії "Галичина" Ігор Іваньков.

У суботу, 27 квітня, о 12:00 в архикатедральному соборі Св. Юра відбудеться панахида за полеглими дивізійниками та воїнами Збройних Сил України. А також відправа за здоров'я ще живих комбатантів і військовослужбовців, що стали на захист України.

О 13:30 – вшанування пам'яті вояків Дивізії на 76-му полі Личаківського цвинтаря.

Участь у заході запрошують взяти членів родин комбатантів і всіх, кому небайдужий чин галицьких добровольців.

14-та дивізія військ СС "Галичина" — з'єднання з українців, яке воювало на боці збройних сил Третього Райху. Про його створення оголосила окупаційна влада дистрикту "Галичина" 28 квітня 1943 року. У липні 1944 року дивізія у складі 13-го армійського корпусу  4-ї танкової армії групи армій "Північна Україна" брала участь у битві під Бродами, внаслідок чого зазнала поразки. Близько 8 тис. її солдатів загинуло.

Після переформування дивізію кинули на придушення Словацького національного повстання. У квітні 1945 року на базі дивізії "Галичина" утворили т. зв. Українську національну армію. Після капітуляції Німеччини особовий склад дивізії здався в полон британським військам в Італії. Перевірочні комісії воєнних злочинів за вояками дивізії військ СС "Галичина" не виявили.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.