У Криму окупанти вилучають із бібліотек книги про Голодомор і кримських татар

У тимчасово окупованому Криму розіслано вказівки вилучити з бібліотек книжки про Голодомор, УПА та кримських татар, а також усі книги, на яких зображений тризуб.

Про це повідомляє Центр національного спротиву.

У тимчасово окупованому Криму розпочато нові зачистки в бібліотеках. Розіслано вказівки вилучити книжки про Голодомор, УПА та кримських татар, а також усі книги, на яких зображений тризуб.

"Провідна методистка" Кримської республіканської універсальної наукової бібліотеки ім. І. Я. Франка Софія Рибак також наводить "перелік нацистських організацій та символів", серед яких Українська повстанська армія та Організація українських націоналістів. "Нацистськими" визнано вітання "Слава Україні" і відповідь "Героям слава", а також тризуб. "Усі книги, на яких зображений тризуб, необхідно вилучити з фондів", – наказує методист.

Росіяни аргументують такі "нововведення" боротьбою із нібито "нацистською літературою". Однак до переліку вилучених книг загалом потрапляють всі українські книги. За невиконання наказу окупаційна влада погрожує покаранням.

Це регулярна практика росіян — воювати із українською літературою. Окупанти продовжують знищувати все українське на тимчасово захоплених землях, натомість нав'язуючи своє. Так, на окупованій Донеччині вивезли з бібліотек 9,5 тис. книг українською мовою.

Лише за березень 2024 року до Луганщини завезли 80 тис. книг російською мовою. Тактика боротьби з українською ідентичністю не змінюється з часів Валуєвського циркуляру.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.