У Криму окупанти вилучають із бібліотек книги про Голодомор і кримських татар

У тимчасово окупованому Криму розіслано вказівки вилучити з бібліотек книжки про Голодомор, УПА та кримських татар, а також усі книги, на яких зображений тризуб.

Про це повідомляє Центр національного спротиву.

У тимчасово окупованому Криму розпочато нові зачистки в бібліотеках. Розіслано вказівки вилучити книжки про Голодомор, УПА та кримських татар, а також усі книги, на яких зображений тризуб.

"Провідна методистка" Кримської республіканської універсальної наукової бібліотеки ім. І. Я. Франка Софія Рибак також наводить "перелік нацистських організацій та символів", серед яких Українська повстанська армія та Організація українських націоналістів. "Нацистськими" визнано вітання "Слава Україні" і відповідь "Героям слава", а також тризуб. "Усі книги, на яких зображений тризуб, необхідно вилучити з фондів", – наказує методист.

Росіяни аргументують такі "нововведення" боротьбою із нібито "нацистською літературою". Однак до переліку вилучених книг загалом потрапляють всі українські книги. За невиконання наказу окупаційна влада погрожує покаранням.

Це регулярна практика росіян — воювати із українською літературою. Окупанти продовжують знищувати все українське на тимчасово захоплених землях, натомість нав'язуючи своє. Так, на окупованій Донеччині вивезли з бібліотек 9,5 тис. книг українською мовою.

Лише за березень 2024 року до Луганщини завезли 80 тис. книг російською мовою. Тактика боротьби з українською ідентичністю не змінюється з часів Валуєвського циркуляру.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.