Суспільне готує документальний проєкт до 10-ї річниці окупації Криму

Прем’єра документального проєкту "Крим: 10 років окупації" відбудеться на Суспільному 26 лютого.

Про це йдеться на сайті Суспільного Мовлення.

Мілітаризація Криму та створення плацдарму для воєнної агресії, переслідування й репресії тих, хто не згідний з окупаційним режимом, знищення української та кримськотатарської ідентичності, руйнація історичної й культурної спадщини — те, що росіяни системно коять у Криму вже 10 років окупації. Ті ж методи вони застосовують на територіях, захоплених після 24 лютого 2022 року.

Документальний проєкт "Крим: 10 років окупації" дозволить пригадати передумови та початок російської агресії на Кримському півострові у 2014 році, проаналізувати вплив і наслідки окупації для нашої держави та найбільш політично активного корінного народу України — кримських татар, розповість про політичних в'язнів, яких росія переслідує просто за те, що вони не приймають окупацію та відстоюють свою громадянську позицію.

Розповісти свою історію та бачення подій минулих років у Криму команда проєкту запросила представників кримськотатарської спільноти й очевидців окупації. Серед них — голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, постійна представниця Президента України в АР Крим та м. Севастополі Таміла Ташева, брат політичної ув'язненої Леніє Умерової Азіз Умеров, заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв й інші.

"У фільмі розповідаємо, як було, як є зараз і що робити в майбутньому. Героїв обирали з різних сфер: посадовців, військових, фахівців та діячів у різних галузях — історія, релігія, культура, журналістика. Брат політичної ув'язненої Леніє Умерової розповів про те, що з нею відбувається, на основі чого можна зрозуміти, як окупанти поводяться з політв'язнями. Загалом у проєкті зібрано 11 інтерв'ю. Також оцифрували величезний масив архівного відео з 2014 до 2023 року", - каже Микита Лунін, керівник проєкту, редактор Суспільне Крим.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.