Суспільне готує документальний проєкт до 10-ї річниці окупації Криму

Прем’єра документального проєкту "Крим: 10 років окупації" відбудеться на Суспільному 26 лютого.

Про це йдеться на сайті Суспільного Мовлення.

Мілітаризація Криму та створення плацдарму для воєнної агресії, переслідування й репресії тих, хто не згідний з окупаційним режимом, знищення української та кримськотатарської ідентичності, руйнація історичної й культурної спадщини — те, що росіяни системно коять у Криму вже 10 років окупації. Ті ж методи вони застосовують на територіях, захоплених після 24 лютого 2022 року.

Документальний проєкт "Крим: 10 років окупації" дозволить пригадати передумови та початок російської агресії на Кримському півострові у 2014 році, проаналізувати вплив і наслідки окупації для нашої держави та найбільш політично активного корінного народу України — кримських татар, розповість про політичних в'язнів, яких росія переслідує просто за те, що вони не приймають окупацію та відстоюють свою громадянську позицію.

Розповісти свою історію та бачення подій минулих років у Криму команда проєкту запросила представників кримськотатарської спільноти й очевидців окупації. Серед них — голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, постійна представниця Президента України в АР Крим та м. Севастополі Таміла Ташева, брат політичної ув'язненої Леніє Умерової Азіз Умеров, заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв й інші.

"У фільмі розповідаємо, як було, як є зараз і що робити в майбутньому. Героїв обирали з різних сфер: посадовців, військових, фахівців та діячів у різних галузях — історія, релігія, культура, журналістика. Брат політичної ув'язненої Леніє Умерової розповів про те, що з нею відбувається, на основі чого можна зрозуміти, як окупанти поводяться з політв'язнями. Загалом у проєкті зібрано 11 інтерв'ю. Також оцифрували величезний масив архівного відео з 2014 до 2023 року", - каже Микита Лунін, керівник проєкту, редактор Суспільне Крим.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.