Російські окупанти планують відкрити монастир на території давнього Херсонеса

Російські окупанти планують відкрити чоловічий монастир на території об'єкту світової спадщини ЮНЕСКО – музею-заповідника Херсонес Таврійський.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Стало відомо, що в Херсонесі Таврійському  об'єкті світової спадщини ЮНЕСКО  московські попи розмістять чоловічий монастир. Таку інформацію оприлюднила пресслужба окупаційної адміністрації музею", – йдеться в повідомленні спілки.

Про створення на території об'єкта ЮНЕСКО монастиря оголосили ще 15 лютого на літургії за участі призначеного окупантами митрополита Тихона, якого у ЗМІ називають "духівником путіна". Тихон заявив тоді про плани окупаційної влади відкрити в Херсонесі "Музей Криму і новоросії".

Окупаційна адміністрація пояснює таке рішення тим, що "рівно століття тому будівлі монастиря ліквідували і передали Херсонеському музею", тому у 2024 році нібито "настав час змін і відтворення чернечого життя в Херсонеському чоловічому монастирі".

Які зміним чекатимуть на памʼятку, у звʼязку із цим, поки не відомо.

Херсонес Таврійський - античне і візантійське місто-держава в південно-західній частині Криму (Севастопольська міськрада). 23 червня 2013 року включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.