Російські окупанти планують відкрити монастир на території давнього Херсонеса

Російські окупанти планують відкрити чоловічий монастир на території об'єкту світової спадщини ЮНЕСКО – музею-заповідника Херсонес Таврійський.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Стало відомо, що в Херсонесі Таврійському  об'єкті світової спадщини ЮНЕСКО  московські попи розмістять чоловічий монастир. Таку інформацію оприлюднила пресслужба окупаційної адміністрації музею", – йдеться в повідомленні спілки.

Про створення на території об'єкта ЮНЕСКО монастиря оголосили ще 15 лютого на літургії за участі призначеного окупантами митрополита Тихона, якого у ЗМІ називають "духівником путіна". Тихон заявив тоді про плани окупаційної влади відкрити в Херсонесі "Музей Криму і новоросії".

Окупаційна адміністрація пояснює таке рішення тим, що "рівно століття тому будівлі монастиря ліквідували і передали Херсонеському музею", тому у 2024 році нібито "настав час змін і відтворення чернечого життя в Херсонеському чоловічому монастирі".

Які зміним чекатимуть на памʼятку, у звʼязку із цим, поки не відомо.

Херсонес Таврійський - античне і візантійське місто-держава в південно-західній частині Криму (Севастопольська міськрада). 23 червня 2013 року включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.