Російські окупанти планують відкрити монастир на території давнього Херсонеса

Російські окупанти планують відкрити чоловічий монастир на території об'єкту світової спадщини ЮНЕСКО – музею-заповідника Херсонес Таврійський.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Стало відомо, що в Херсонесі Таврійському  об'єкті світової спадщини ЮНЕСКО  московські попи розмістять чоловічий монастир. Таку інформацію оприлюднила пресслужба окупаційної адміністрації музею", – йдеться в повідомленні спілки.

Про створення на території об'єкта ЮНЕСКО монастиря оголосили ще 15 лютого на літургії за участі призначеного окупантами митрополита Тихона, якого у ЗМІ називають "духівником путіна". Тихон заявив тоді про плани окупаційної влади відкрити в Херсонесі "Музей Криму і новоросії".

Окупаційна адміністрація пояснює таке рішення тим, що "рівно століття тому будівлі монастиря ліквідували і передали Херсонеському музею", тому у 2024 році нібито "настав час змін і відтворення чернечого життя в Херсонеському чоловічому монастирі".

Які зміним чекатимуть на памʼятку, у звʼязку із цим, поки не відомо.

Херсонес Таврійський - античне і візантійське місто-держава в південно-західній частині Криму (Севастопольська міськрада). 23 червня 2013 року включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".