Російські окупанти планують відкрити монастир на території давнього Херсонеса

Російські окупанти планують відкрити чоловічий монастир на території об'єкту світової спадщини ЮНЕСКО – музею-заповідника Херсонес Таврійський.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Стало відомо, що в Херсонесі Таврійському  об'єкті світової спадщини ЮНЕСКО  московські попи розмістять чоловічий монастир. Таку інформацію оприлюднила пресслужба окупаційної адміністрації музею", – йдеться в повідомленні спілки.

Про створення на території об'єкта ЮНЕСКО монастиря оголосили ще 15 лютого на літургії за участі призначеного окупантами митрополита Тихона, якого у ЗМІ називають "духівником путіна". Тихон заявив тоді про плани окупаційної влади відкрити в Херсонесі "Музей Криму і новоросії".

Окупаційна адміністрація пояснює таке рішення тим, що "рівно століття тому будівлі монастиря ліквідували і передали Херсонеському музею", тому у 2024 році нібито "настав час змін і відтворення чернечого життя в Херсонеському чоловічому монастирі".

Які зміним чекатимуть на памʼятку, у звʼязку із цим, поки не відомо.

Херсонес Таврійський - античне і візантійське місто-держава в південно-західній частині Криму (Севастопольська міськрада). 23 червня 2013 року включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.