АНОНС: У Львові відбудеться виставка "Крим: у діалозі століть"

З нагоди 10-ї річниці окупації Криму у Львові відбудеться відкриття виставки "Крим: у діалозі століть".

Про це інформує Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького.

З нагоди 10-ї річниці окупації Криму й другої річниці героїчного опору Українського народу повномасштабній агресії росії 10 лютого о 14:00 год. у виставкових залах відділу "Палац Лозинського" відбудеться відкриття виставки "Крим: у діалозі століть".  Це спільний проєкт Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, Меджлісу кримськотатарського народу та Громадської організації "Кримський інститут стратегічних досліджень".

Пленерні етюди із серії "Кримські сонети" Яна Ціонглінського, триптих "Гробниця ханів у Бахчисараї" Влодзімєжа Наленча, твори подружжя Романа та Марґіт Сельських, написані у Криму, зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького доповнено сучасними роботами живопису і кераміки, виконаними у рамках культурно-мистецького проєкту "ZINCIR/ЛАНЦЮГ ‒ ЛАНКИ ПАМ'ЯТІ" за підтримки Українського культурного фонду, що реконструюють побут кримських татар початку ХХ ст.

Жанрові роботи художника Дмитра Доценка відтворюють епізоди мирного життя кримських татар одного із "маалє" (кримськотатарською ‒ район міста) на своїй Батьківщині, в ареалі глибинної й досі досконало не пізнаної культури корінного народу України. Живописні твори поєднані з репліками кримськотатарського керамічного посуду XVIII ‒ XX ст., виконаними заслуженим майстром народної творчості України Рустемом Скибіним.

В одній з експозиційних зал виставки за посередництвом відео відтворено "Весільний обряд кримських татар".

Після офіційної частини відкриття виставки о 15:00 год. відбудеться авторська екскурсія Рустема Скибіна, а о 16:00 год. - презентація кількох відеороликів із серії "12 міфів про Крим" проєкту "ZINCIR/ЛАНЦЮГ ‒ ЛАНКИ ПАМ'ЯТІ" та зустріч з їх авторами.

Виставка триватиме до 10 березня 2024 року.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.