На Одещині знайшли скарб часів Кримського ханства

Історик та краєзнавець Сергій Жосан знайшов біля села Флора Подільського району "Флоранський скарб".

Про це повідомили в Окнянській громаді, пише Район.in.ua.

Історик та краєзнавець Сергій Жосан знайшов скарб срібних монет Кримського ханства. Він складається з 140 срібних монет (акче), які карбувалися в Криму у 1480-х роках за часів правління хана Менглі Гірея І. 

Скоріш за все, скарб був захований під час Кримських походів татар на Поділля. Скарб лежав в горщику, на глибині 40 см. Зверху був прикритий вапняковою плиткою природнього походження квадратної форми, приблизно 20х20 см. Яр, в яком історик знайшов скарб, впадає в річку Ягорлик.

Наразі скарб проходить детальне вивчення та опис.

"В серпні 2019 року в двох кілометрах на південь від села Ілля було знайдено скарб старовинних монет середини ХYII століття. На полі за допомогою металодетектора, приблизно на глибині 50 сантиметрів, було знайдено 152 мідні монети Речі Постолитої (Польщі) – так звані соліди, які карбувалися з 1659 по 1668 рік на монетних дворах Великого князівства Литовського та Речі Постолитої", – розповів Сергій Жосан.

Нині монети Іллійського скарбу у повному обсязі знаходяться у фондах археологічної виставки Чорнянського опорного ліцею, де їх може побачити кожен бажаючий.

Щодо знайденого Флоранського скарбу, то історик планує після детального опису і вивчення передати його до Подільського краєзнавчого музею.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.