На Одещині знайшли скарб часів Кримського ханства

Історик та краєзнавець Сергій Жосан знайшов біля села Флора Подільського району "Флоранський скарб".

Про це повідомили в Окнянській громаді, пише Район.in.ua.

Історик та краєзнавець Сергій Жосан знайшов скарб срібних монет Кримського ханства. Він складається з 140 срібних монет (акче), які карбувалися в Криму у 1480-х роках за часів правління хана Менглі Гірея І. 

Скоріш за все, скарб був захований під час Кримських походів татар на Поділля. Скарб лежав в горщику, на глибині 40 см. Зверху був прикритий вапняковою плиткою природнього походження квадратної форми, приблизно 20х20 см. Яр, в яком історик знайшов скарб, впадає в річку Ягорлик.

Наразі скарб проходить детальне вивчення та опис.

"В серпні 2019 року в двох кілометрах на південь від села Ілля було знайдено скарб старовинних монет середини ХYII століття. На полі за допомогою металодетектора, приблизно на глибині 50 сантиметрів, було знайдено 152 мідні монети Речі Постолитої (Польщі) – так звані соліди, які карбувалися з 1659 по 1668 рік на монетних дворах Великого князівства Литовського та Речі Постолитої", – розповів Сергій Жосан.

Нині монети Іллійського скарбу у повному обсязі знаходяться у фондах археологічної виставки Чорнянського опорного ліцею, де їх може побачити кожен бажаючий.

Щодо знайденого Флоранського скарбу, то історик планує після детального опису і вивчення передати його до Подільського краєзнавчого музею.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.