Суворове стане Бесарабським

Суворовська селищна рада Ізмаїльського району Одеської області ухвалила рішення про перейменування смт Суворове на смт Бессарабське

Суворовська селищна рада Ізмаїльського району Одеської області ухвалила рішення про перейменування смт Суворове на смт Бессарабське. Для остаточног оперейменування потрібне рішення Верховної Ради.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Депутатська більшість підтримала голосуванням проєкт рішення про перейменування смт Суворове на Бессарабське, відповідно до результатів опитування жителів громади, до якої входять сім населених пунктів", - зазначив голова селищної ради Олег Босікевич.

Раніше виконком Суворовської селищної ради організував електронне опитування жителів населених пунктів Суворове, Старі Трояни, Приозерне, Дзинілор, Острівне, Кирнички і Нова Покровка щодо обрання нової назви адмінцентру ОТГ із чотирьох варіантів: Бессарабське, Буджацьке, Катлабузьке та Шікірлі-Кітай.

Більшість опитуваних висловились за назву "Бессарабське".

На території села існувало поселення ногайців. У 1819 році був виданий указ російського імператора Алєксандра І, у якому згадується село болгарських переселенців під назвою Шикирли-Китай. У 1941-1944 рр. перейменоване на Король Міхай І. У радянський час селище отримало назву Суворове на честь російського генерала Олександра Суворова.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".