Російські окупанти зруйнували пам'ятник Нестору Махну в Гуляйполі

В рідному місті Нестора Махна під час обстрілів пошкодили пам'ятник командувачу Революційної повстанської армії України.

Про це повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

"Ворожі ракети зруйнували пам'ятник Нестору Махну в центрі Гуляйполя, який вважався символом вільного міста. Росіяни можуть зруйнувати наші пам'ятки, проте ніколи не знищать нашу історію!", - написав Іван Федоров у Телеграмі.

Нестор Махно народився у Гуляйполі у 1888 році. У 1917-1920 роках тут був епіцентр партизанського українського руху і столиця "вільного будь-якої влади" району, де хазяйнував анархіст-революціонер Нестор Махно.

Пам'ятник Нестору Махну не входить до переліку пам'яток культурної спадщини, однак з 2009 року він був неофіційним символом Гуляйполя. 

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.