На Запоріжжі поширюються чутки навколо праху Нестора Махна. ВІДЕО

Прах відомого українського анархіста та революціонера Нестора Махна переїде до Гуляйполя вже у червні 2021 року?

Така інформація нещодавно з'явилася у пресі та почала активно обговорюватися. Новина потішила прихильників історичної особистості і до Гуляйполя вже навіть зібралися туристи. Однак, на Батьківщині батька Махна про таку новину мовчать, повідомляє канал TV5.

 

Керівниця Гуляйпільського краєзнавчого музею каже, останні тижні тільки й доводиться відповідати туристам на запитання про прах Нестора Махна.

"Коли Нестор помер у 1934 році французькі анархісти заплатили на 50 років за місце в колумбарії і через ці 50 років з'являється хтось невідомий, хто це, людина не побажала назватися.

Відомо тільки, що це хтось із Росії і проплатив ще на 50 років. Таким чином, до 34 року, він проплачений був ще в ті часи", – розповідає директорка Гуляйпільського краєзнавчого музею Світлана Мірзоєва.

Розмови про можливе перевезення праху дійсно були, уточнюють у міській раді Гуляйполя, можливо вони і спровокували чутки, що й досі ширяться мережею.

Наразі питання з перевезенням праху – закрите, кажуть посадовці, однак Гуляйполе продовжує розвивати бренд Нестора Махна. Кілька років тому створили ескіз меморіального комплексу на його честь. Це – плани на далеке майбутнє. Тут, замість Пер-Лашез, й міг би знайти нове місце вічного спокою відомий анархіст, – кажуть місцеві.

Зате саме зараз, у Гуляйполі взялися за оздоблення будинку Махна. Це хатина, де колись проживав брат Нестора та інші члени його родини, та й часто бував він сам.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.