На Запоріжжі поширюються чутки навколо праху Нестора Махна. ВІДЕО

Прах відомого українського анархіста та революціонера Нестора Махна переїде до Гуляйполя вже у червні 2021 року?

Така інформація нещодавно з'явилася у пресі та почала активно обговорюватися. Новина потішила прихильників історичної особистості і до Гуляйполя вже навіть зібралися туристи. Однак, на Батьківщині батька Махна про таку новину мовчать, повідомляє канал TV5.

 

Керівниця Гуляйпільського краєзнавчого музею каже, останні тижні тільки й доводиться відповідати туристам на запитання про прах Нестора Махна.

"Коли Нестор помер у 1934 році французькі анархісти заплатили на 50 років за місце в колумбарії і через ці 50 років з'являється хтось невідомий, хто це, людина не побажала назватися.

Відомо тільки, що це хтось із Росії і проплатив ще на 50 років. Таким чином, до 34 року, він проплачений був ще в ті часи", – розповідає директорка Гуляйпільського краєзнавчого музею Світлана Мірзоєва.

Розмови про можливе перевезення праху дійсно були, уточнюють у міській раді Гуляйполя, можливо вони і спровокували чутки, що й досі ширяться мережею.

Наразі питання з перевезенням праху – закрите, кажуть посадовці, однак Гуляйполе продовжує розвивати бренд Нестора Махна. Кілька років тому створили ескіз меморіального комплексу на його честь. Це – плани на далеке майбутнє. Тут, замість Пер-Лашез, й міг би знайти нове місце вічного спокою відомий анархіст, – кажуть місцеві.

Зате саме зараз, у Гуляйполі взялися за оздоблення будинку Махна. Це хатина, де колись проживав брат Нестора та інші члени його родини, та й часто бував він сам.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.