На Запоріжжі поширюються чутки навколо праху Нестора Махна. ВІДЕО

Прах відомого українського анархіста та революціонера Нестора Махна переїде до Гуляйполя вже у червні 2021 року?

Така інформація нещодавно з'явилася у пресі та почала активно обговорюватися. Новина потішила прихильників історичної особистості і до Гуляйполя вже навіть зібралися туристи. Однак, на Батьківщині батька Махна про таку новину мовчать, повідомляє канал TV5.

 

Керівниця Гуляйпільського краєзнавчого музею каже, останні тижні тільки й доводиться відповідати туристам на запитання про прах Нестора Махна.

"Коли Нестор помер у 1934 році французькі анархісти заплатили на 50 років за місце в колумбарії і через ці 50 років з'являється хтось невідомий, хто це, людина не побажала назватися.

Відомо тільки, що це хтось із Росії і проплатив ще на 50 років. Таким чином, до 34 року, він проплачений був ще в ті часи", – розповідає директорка Гуляйпільського краєзнавчого музею Світлана Мірзоєва.

Розмови про можливе перевезення праху дійсно були, уточнюють у міській раді Гуляйполя, можливо вони і спровокували чутки, що й досі ширяться мережею.

Наразі питання з перевезенням праху – закрите, кажуть посадовці, однак Гуляйполе продовжує розвивати бренд Нестора Махна. Кілька років тому створили ескіз меморіального комплексу на його честь. Це – плани на далеке майбутнє. Тут, замість Пер-Лашез, й міг би знайти нове місце вічного спокою відомий анархіст, – кажуть місцеві.

Зате саме зараз, у Гуляйполі взялися за оздоблення будинку Махна. Це хатина, де колись проживав брат Нестора та інші члени його родини, та й часто бував він сам.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".