Нестор і Галина. В тісних «обіймах» ГПУ

Серед різних осередків і політичних течій української еміграції окремий напрямок в органах ГПУ був відведений для роботи по колишніх махновцях. Найбільше уваги було прикуто до Нестора Махна, для оперативної розробки якого намагалися використовувати осіб із його найближчого оточення. Щоб дізнаватися про потаємні плани повстанського отамана, чекісти вдалися за кордоном навіть до схиляння на свій бік його дружини Галини Кузьменко. Про те, як це відбувалося і як невдовзі "віддячили" їй за співпрацю – у досі невідомих розсекречених документах із архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.

Нестор Махно у документах Іноземного відділення ҐПУ УСРР

7 листопада виповнюється 133 роки від дня народження Нестора Махна. За новітніх часів постать селянського отамана і діяльність очолюваної ним Революційної повстанської армії у період Української революції 1917–1921 років зазнали суттєвого переосмислення, про що вже багато написано. Водночас документи із архівних фондів розвідки дають змогу пролити світло на деякі епізоди іншого, закордонного періоду життя Махна і махновців, найменш дослідженого й вивченого, і на підставі цього робити вже якісь нові висновки про нього, про його близьке оточення і про неймовірні драматичні повороти долі, які спіткали його.

На Запоріжжі поширюються чутки навколо праху Нестора Махна. ВІДЕО

Прах відомого українського анархіста та революціонера Нестора Махна переїде до Гуляйполя вже у червні 2021 року?

В пошуках Грицька Кернеренка. Генеалогічний детектив

Після невдалої спроби Нестора Махна збудувати вільну республіку та приходу до влади більшовиків, родина Кернерів розчиняється у бурхливих 1920-х роках, а її слід губиться. Це породило фантазії місцевих краєзнавців про смерть Грицька Кернеренка на початку 1920-х рр., інформація про що і гуляла інтернетом та різноманітними краєзнавчими публікаціями поруч з уривчастими біографічними даними про поета.
Ця невизначеність та відсутність могили Григорія Кернера на єврейському кладовищі Гуляйполя де спочили інші представники родини, інтригувала...

АНОНС: Махно і пам’ять: анархістські та менонітські наративи про 1917-1921

Канадський інститут українських студій 22 січня 2021 року організовує віртуальну подію про Махна і менонітів

Прах Нестора Махна можуть перенести в Україну

Гуляйпільська райдержадміністрації ініціює процес перенесення праху керівника селянського повстанського руху 1918–1921 років Нестора Махна із Франції на Батьківщину.

У Ніжині С14 "модернізувала" пам'ятник радянським міліціонерам і продзагонівцям. ФОТО

27 квітня активісти ультраправої організації С14 прикріпили новий напис до пам’ятника загиблим у бою з махновцями радянським міліціонерам у м. Ніжині Чернігівської області.

Секретар махновської ради Петро Рибін. Портрет анархіста

"Більшовики не допустять, щоб в державному організмі було місце, заражене безвладдям. Нам слід готуватися, щоб силою зброї відстояти незалежність району і подальший розвиток анархістського ладу".

АНОНС: телевізійна ІП про Махна і його визвольний похід з Петлюрою

Видатний політик і полководець Нестор Махно після поразки його армії і краху фактично державного утворення (так звана "Гуляйпольська Республіка") лише на еміграції усвідомив, що найбільшою його помилкою було категоричне несприйняття ідей української державності у 1917-1921 рр.

Запорізький губернатор вирішив популяризувати Махна

Губернатор Запорізької області Олександр Пеклушенко вирішив оголосити конкурс на кращу п'єсу про життя і діяльність Нестора Махно.

Олександр Скрипник: "Скарби Махна вже під водами Дніпра"

78 років тому помер Нестор Махно. "Історична Правда" друкує його закордонне листування з агентом у Гуляйполі і розповідь прес-секретаря Служби зовнішньої розвідки Олександра Скрипника про анархістське золото.

Страх перед примиренням. Сучасні міліціонери досі бояться Махна

Чернігівські міліціонери вшанували загиблих у бою з махновцями 90 років тому радянських міліціонерів і російських червоноармійців. При цьому селянських повстанців називали не інакше, як "бандформування"...

Нестор Махно: Моя тривожна юність

Позбавлений ласки, я прожив всього декілька тижнів у своєї прийомної матері. Годували мене окремо і нерегулярно. Мати Якось, побачивши мене одного і в сльозах, мати вирішила забрати мене назад. Відтоді мати тримала мене при собі і виховувала, як могла, до 18-ти років... (рос.).