АНОНС: Махно і пам’ять: анархістські та менонітські наративи про 1917-1921

Канадський інститут українських студій 22 січня 2021 року організовує віртуальну подію про Махна і менонітів

Шон Паттерсон, автор книжки "Махно і пам'ять: анархістські та менонітські наративи про українську громадянську війну, 1917-1921" 22 січня о 23 годині за київським часом (14 год. (MST)) розповість про взаємини між махновцями та менонітами на півдні України у роки революції 1917-1921 рр.

Нестора Махно називають революційним анархістом, українським Робін Гудом, масовим вбивцею, погромником і дияволом. Ці епітети походять з часів революції та громадянської війни (1917–21) у імперській Росії, коли військові формування Нестора Махно та менонітських колоністів на півдні України вступили в конфлікт.

Восени 1919 року махновські війська та їх прихильників із місцевих селян убили понад вісімсот менонітів.

Шон Паттерсон досліджує витоки трагічних подій 1919 року та пропонує переосмислення Нестора Махна та його руху шляхом вивчення наративів про справедливість, помсту та насильство, виявлених у менонітських та махновських джерелах.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.