АНОНС: Махно і пам’ять: анархістські та менонітські наративи про 1917-1921

Канадський інститут українських студій 22 січня 2021 року організовує віртуальну подію про Махна і менонітів

Шон Паттерсон, автор книжки "Махно і пам'ять: анархістські та менонітські наративи про українську громадянську війну, 1917-1921" 22 січня о 23 годині за київським часом (14 год. (MST)) розповість про взаємини між махновцями та менонітами на півдні України у роки революції 1917-1921 рр.

Нестора Махно називають революційним анархістом, українським Робін Гудом, масовим вбивцею, погромником і дияволом. Ці епітети походять з часів революції та громадянської війни (1917–21) у імперській Росії, коли військові формування Нестора Махно та менонітських колоністів на півдні України вступили в конфлікт.

Восени 1919 року махновські війська та їх прихильників із місцевих селян убили понад вісімсот менонітів.

Шон Паттерсон досліджує витоки трагічних подій 1919 року та пропонує переосмислення Нестора Махна та його руху шляхом вивчення наративів про справедливість, помсту та насильство, виявлених у менонітських та махновських джерелах.

 

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.