Путін затвердив основи держполітики РФ щодо історичного просвітництва

Цілями цієї політики є формування загальноросійської громадянської ідентичності та зміцнення спільності "русского міра".

Про це повідомляють російські ЗМІ.

У документі наголошується, що реалізація державної політики у сфері історичного просвітництва сприятиме підтримці та зміцненню загальноросійської громадянської ідентичності на основі унікальної системи цінностей, укорінених у російському суспільстві, включаючи любов до Батьківщини, усвідомлення історичної спадщини Росії та повагу до предків.

Наголошується, що це також сприяє зміцненню єдності російського суспільства, підтримці громадянського миру та злагоди, заснованих на об'єктивній оцінці історичного минулого.

В указі також уточнюється, що міжвідомча комісія з історичного просвітництва буде координаційним та консультативним органом при президенті РФ. Вона відстежуватиме виконання заходів, передбачених Основами держполітики у сфері історичного просвітництва, та подаватиме главі держави щорічний звіт. 

Крім того, зазначено, що "рішення щодо реалізації державної політики в галузі історичного просвітництва можуть обговорюватися на засіданнях Ради безпеки РФ і Держради за рішенням президента".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.